Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Головноi метод педагогіки

Головноi метод педагогіки

Назва:
Головноi метод педагогіки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,06 KB
Завантажень:
31
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Головною метою педагогіки як науки про навчання була і є підготовка кадрів для здійснення всіх технологічних операцій на будь-якій ділянці функціонування суспільства як соціальної, так і виробничої структури.

До теперішнього часу педагогіка ішла за потребами суспільства, задовольняючи їх часом із значним запізненням. Адже кожна нова потреба була для суспільства найчастіше несподіваною: хто може сказати, які спеціальності потрібні будуть завтра?

Темп сучасного науково-технічного прогресу ставить перед системою освіти принципово нове завдання: сформувати особистість, що ефективно реагує на постійні зміни.

Сучасному суспільству необхідна система інтелектуального і психічного розвитку, що формує в особистості стійкі компоненти творчого стилю мислення.

Головною особливістю такого стилю мислення як інтелектуальної системи – є уміння аналізувати будь-які проблеми, встановлювати зв’язки, виявляти протиріччя, знаходити для них рішення на рівні ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень.

Якщо в системі освіти програми будувати на запам’ятовуванні, накопиченні фактів і інших нетворчих формах діяльності, то більшість учнів, особливо з числа тих, хто успішно навчався у школі, чинитимуть серйозний опір. Якщо подальше навчання чи робота вимагають від них проявів творчих здібностей.

Уникнути таких конфліктів можливо, якщо тренування і заохочення творчої діяльності почнуться на початку освітнього курсу.

Психологія творчості як наука почала складатися на межі ХІХ-ХХ ст.

До середини ХХ ст.. психологія пов’язувала творчі здібності і розумовий розвиток. Але дослідження багатьох психологів показали відсутність прямої залежності творчих здібностей від інтелекту і суми знань.

Інтелект і творчі здібності – це різні аспекти обдарованості людини.

Інтелектуальну сферу характеризують розвинена пам'ять, допитливість, вміння класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, уміння планувати і прогнозувати, робити висновки.

Творчі здібності – явище багатогранне.

За визначенням Е.Фромма, креативність – це здатність дивуватися, шукати рішення у нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід.

До основних характеристик креативного мислення належать:

- уміння бачити проблему;

- продуктивність – багато ідей, асоціацій, варіантів вирішення проблеми;

- гнучкість – здатність швидко змінювати способи дій, уміння легко зрозуміти нову точку зору, уміння відмовитися від засвоєної точки зору;

- оригінальність – рідкісність, унікальність, незвичайність способу розв’язання певної проблеми;

- самостійність – потреба у систематичній самостійній роботі у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей.

Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності зумовлює становлення самодостатньої особистості.

Психологи виявили існування чотирьох груп дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності, які відрізнялися способами адаптації до зовнішніх умов і вирішення життєвих проблем.

Діти з високим рівнем інтелекту і креативності

Вони впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. Якщо вимагає ситуація, ведуть себе, як дорослі. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим, успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.

Діти з високим рівнем інтелекту і креативності

Їх вирізняє прагнення до шкільних успіхів, які виражаються у вигляді відмінної самооцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на успіх у них, швидше, переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті і дистанціюються від своїх однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони не люблять бути залишеними самі на себе і страдають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання чи діяльності.

Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності

Ці діти часто потрапляють у ряд “ізгоїв”. Вони важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення за межами школи (хобі, гуртки та ін.), де отримують можливість виявити свої творчі нахили. Вони найбільш тривожні, страждають від невіри у себе. Вчителі часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони з небажанням виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.

Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності

Такі діти, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються у “середнячках” і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Головноi метод педагогіки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок