Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Вибір стратегії сучасної української педагогіки

Вибір стратегії сучасної української педагогіки

Назва:
Вибір стратегії сучасної української педагогіки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,04 KB
Завантажень:
472
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Вибір стратегії сучасної української педагогіки
План
1. Вибір стратегії сучасної української педагогіки
2. Проблема повернення до традиційно-християнських засад
3. Національний характер освіти і виховання

Аналіз переходу від однієї системи цінностей до іншої виявляє одну дуже важливу особливість цього процесу: головна боротьба завжди розгортається навколо вершини ієрархії вартостей, тобто навколо "головного предмета віри". Він — цей "головний предмет віри" — насправді визначає характер, зміст і скерованість усієї системи. У християн — це віра в Бога, що є втіленням Абсолюту Любові й Добра. У комуністичній ідеології — це віра в "справу комунізму". У фашистів — віра в свою націю, що покликана панувати над іншими народами і т. ін.
З точки зору християнського світогляду тут йдеться про вибір між системою, яка орієнтується на віру в Бога, і системою, що ґрунтується на ідолопоклонстві, коли віра в Бога відкидається, а головним предметом її обирають якусь ідею класового, расового, етнічного характеру тощо. Такий погляд на проблему вибору системи цінностей дає ключ і до пошуків стратегії нашої педагогіки. У дійсності вона стоїть перед вибором між поверненням до традиційно-християнської системи освіти і виховання, а одного боку, та переорієнтацією на один з різновидів антихристиянських систем цінностей, —-з іншого, "Дві системи вартостей, матеріалізм і християнство, дві етики, етика боротьби і етика любові — це два шляхи і два вирішення долі людства в будь-якому масштабі" (Войтыла К., 1991, с. 29—60).
Традиційно-християнська стратегія передбачає віру в Бога, в Абсолют Любові й Добра. Вона визнає гріховну слабкість людини і має на меті допомогти їй стати кращою. Головним предметом уваги в традиційно-християнському вихованні є розвиток сумління людини, що утримує її від творення зла, вказує на вчинений проступок проти моралі, застерігає від гріха. Взірцем вихованості в цій стратегії є людина, яка служить Богові й Батьківщині, а отже, в своїй повсякденній діяльності прагне до добра на землі та відповідно визначає свої вчинки.
Християнська стратегія виховання є характерною для європейської традиції й сьогодні домінує в культурі, стосунках і педагогіці більшості європейських держав попри часто декларовану тут релігійну байдужість окремих представників цих суспільств.
Палітра антихристиянських стратегій виховання досить обширна і дійсно віддзеркалює фактичне багатоголосся поглядів у різних суспільствах.
Навряд чи варто сьогодні побоюватися реанімації комуністичних ідеї і системи цінностей в їх ортодоксальних варіантах. Втрата позицій є доказом їх нежиттєздатності. Такою ж малоймовірною є можливість повернення стратегії фашизму. Історія XX ст. дала людині переконливі уроки щодо цих двох систем цінностей. Вони руйнують сутність людини, перетворюючи її на "засіб", яким маніпулює в своїх цілях каста злочинців.
Зі сказаного можна було би зробити висновок, що наше сучасне виховання неминуче піде традиційно-християнським шляхом. Але такий висновок був би передчасним і означав би спробу видати бажане за дійсне. Насправді сучасному українському вихованню загрожує інша небезпека, і симптоми її вже відчутні. Головним джерелом загрози є антропоцентризм, який сформувався внаслідок трансформації соціального гуманізму на ґрунті самозадоволеного раціоналізму. Як видається, він (антропоцентризм) є головною причиною духовної кризи низки західних культур, зокрема, культури північноамериканської.
Філософія антропоцентризму бере свій початок у прометеїзмі кінця XIX ст., а своє наукове підґрунтя одержала у теорії Дарвіна, в концепції бігевіоризму, у дослідах російського фізіолога І. Павлова та ін. Як і в інших випадках, в основу відповідної системи вартостей покладено віру, але не в Бога, а в Людину. Вона — людина — трактується тут як "вінець" ніким не керованої сліпої еволюції, як цар і володар Землі. "Человек — это звучит гордо!" — заявив у свій час М. Горький. Антропоцентризм простеляє стежку до поширеного нині "бестіалізму", виразником якого є Ніцше.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Вибір стратегії сучасної української педагогіки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок