Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей

Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей

Назва:
Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,58 KB
Завантажень:
305
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей


План
Фактори, які впливають на стан мовлення дитини з порушенням слуху
Види мовлення, якими користуються діти з вадами слуху
Механізми формування активного і пасивного усного мовлення при порушеннях слуху
Особливості мовлення слабочуючих дітей


Фактори, які впливають на стан мовлення дитини з порушенням слуху
Серед факторів, які впливають на розвиток мовлення дитини, що страждає порушенням слуху, як найбільш важливі можна виділити наступні:
а) ступінь зниження слуху — чим гірше дитина чує, тим гірше говорить;
б) час виникнення порушення слуху — чим раніше воно виникло, тим більш важким є розлад мовлення;
в) умови розвитку дитини після виникнення ураження слуху: чим раніше розпочинаються спеціальні заходи для збереження і виховання нормального мовлення, тим кращі результати;
г) загальний фізичний і психічний розвиток слабочуючої дитини — дитина фізично міцна, психічно повноцінна, активна, буде володіти більш розвиненим мовленням, ніж фізично ослаблена, пасивна, і тим більше, психічно неповноцінна.
Спілкування глухих дітей дошкільного віку з оточуючими дорослими (найчастіше батьками) відбувається за допомогою предметних дій, природних жестів, міміки та інших немовленнєвих засобів з голосовими реакціями, невіднесеним лепетом. Кількість засобів немовленнєвого навчання з віком у глухих дошкільників розширюється: стає більше природних жестів, деякі з них діти вигадують самі або навчаються у дорослих. Розвиваються різноманітні погляди, спостережливість, увага до міміки дорослих. 
У ранньому віці відмінності у мовленні глухих та дітей з важкою туговухістю не виражені, більш помітні вони стають після чотирьох років.
Слабочуючі діти відрізняються від глухих тим, що у них навіть без спеціального навчання збільшується кількість слів, хоч і не схожих на слова, якими користуються діти, які чують. 


Зв’язок часу виникнення глухоти та стану мовлення (за Ф.А. Рау ) 
Вік, коли наступила глухота | Порушення мовлення
1,5-2 роки | Діти втрачають зачатки мовлення за 2-3 місяці і стають німими.
2 – 4-5 років | Мовлення зберігається протягом від декількох місяців до року, але потім розпадається; до школи залишається трохи ледь зрозумілих слів.
5-6 років | У рідких випадках діти втрачають мовлення зовсім.
7-11 років | Мовлення не втрачається, але голос здобуває неприродний характер, порушується інтонація, словесний наголос, темп мовлення стає швидким. Словник виявляється обмеженим (не вистачає слів, що виражають абстрактні поняття; вживаються головним чином прості слова).
12-17 | Мовлення зберігається цілком, але втрачається його благозвучність і виразність. 
Види мовлення, якими користуються діти з вадами слуху
Розвиток мовленнєвої діяльності дітей з вадами слуху включає:
Продуктивні види мовлення – усне
письмове
дактильне
жестове
Рецептивні види мовлення – зорове сприйняття
глобальне читання
сприйняття дактильної та жестової мови
читання з губ
слухо-зорове сприйняття
слухове сприйняття (з апаратурою)
Глобальне читання – зорове сприйняття слів глухими, починається з нерозчленованого сприймання та впізнавання табличок, спочатку за кольором, фактурою, потім – за першою літерою і т.д. Співвідношення табличок з різними предметами та діями дає поняття про їх сигнальні функції. Згодом діти навчаються виділяти букви.
Дактильна мова – це своєрідна кінетична форма словесного мовлення, в якій букви позначаються дактилемами. Є важливим допоміжним засобом засвоєння словесної мови.
Жестова мова – компенсаторний засіб, який дозволяє глухому спілкуватися з оточуючими. Виникає на основі експресивно-мімічних і предметно-дійових засобів спілкування.
Жестова мова многослівна (стирать тряпкой, стирать резинкой – різні слова), многозначна (одним жестом позначається предмет і відповідна дія).
Існують два різновиди жестової мови: національна (розмовна) – має специфічний порядок слів, прийменники та сполучники відсутні; калькуюча – жести є еквівалентами слів, їх порядок – як у звичайному реченні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок