Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Історичні джерела сучасної системи післядипломної освіти вчителів початкового навчання

Історичні джерела сучасної системи післядипломної освіти вчителів початкового навчання

Назва:
Історичні джерела сучасної системи післядипломної освіти вчителів початкового навчання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,31 KB
Завантажень:
136
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Історичні джерела сучасної системи післядипломної освіти вчителів початкового навчання


Сучасна система підвищення кваліфікації вчителів початкової школи сформувалася на досвіді, накопиченому при проведені короткотермінових педагогічних курсів у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.
Робота з організації та проведення курсів для вчителів початкового навчання була започаткована земствами, на початку ХХ ст. до неї долучилися державні установи. На Україні вчительські курси проводилися у губерніях, у яких було запроваджено самоврядування - у Полтавській, Харківській, Чернігівській, Катеринославській та Херсонській.
У роботі земських вчительських курсів можна виділити три етапи, пов'язані з суспільно-політичною обстановкою в країні:
перший - з кінця 60-х років ХІХ ст. до початку 80-х років ХІХ ст.,
другий - з кінця 90-х років ХІХ ст. до початку першої російської революції (1904-1905 рр.), третій - з 1910 року і до скасування земського самоврядування.
На кожному етапі робота на курсах набувала нових форм і наповнювалася новим змістом, що було пов'язано з поступовим підвищенням рівня загальноосвітньої та педагогічної підготовки вчителів і, відповідно, зміною їх запитів.
Хронологічно початок першого етапу зумовлений проведенням в Російській імперії Великих реформ, частиною яких була шкільна реформа 1864 року, кінець - наступом реакції, контрреформами 80-х років ХІХ ст.
У цей період перед земствами, на плечі яких було повністю перекладено народну освіту, стояла задача створити мережу початкових училищ, з якою земства з успіхом впоралися. Напроти, держава, яка монополізувала справу підготовки вчительських кадрів, дуже повільно створювала систему спеціальної педагогічної освіти. Народна школа потерпала від нестачі фахівців, вчительські посади обіймали люди випадкові, які нерідко й самі були мало грамотними.
У таких умовах задачею курсів було дати вчителям елементарні поняття з методики початкового навчання, показати зразки проведення уроків, тобто навчання йшло за принципом «роби, як я».
Програма курсів складалася виключно з предметів, які викладалися у початкових народних училищах. Навчання проводилося у формі практичних і теоретичних занять. Практичні заняття, на які відводився основний час роботи на курсах, проходили у тимчасовій зразковій школі, яка спеціально організовувалася для потреб курсів. Заняття проходили у формі зразкових уроків, які проводив керівник, та пробних уроків, проведених курсистами.
Теоретичні заняття полягали у детальному обговоренні проведених уроків та складанні планів уроків на наступні дні. Невелику частину теоретичних занять займали бесіди керівника курсів із слухачами. Читання на курсах лекцій, рефератів тощо «Правилами» 1875 року заборонялося.
Курси влаштовувалися повітовими земствами у повітових містах або великих селах, які мали необхідні для цього умови - приміщення гімназій, учительських семінарій тощо, де можна було організувати навчання 20-40 вчителів. На заняття запрошувалися вчителі одного або двох-трьох сусідніх повітів одної губерній.
Викладання на курсах проводили, як правило, вчителі місцевих навчальних закладів. Іноді до роботи долучалися законоучитель, вчитель співів або спеціаліст з якогось ремесла. Запросити на цю роботу відомого столичного педагога або викладача університету земства могли зрідка.
У 80-90 роки, в час розгулу реакції, проведення педагогічних курсів припинилося. У цей період деякі земства проводили практичні вузько спеціалізовані курси - сільськогосподарські, садівництва, бджільництва, плетіння кошиків, співу, рукоділля тощо. Організовувалися ці курси не регулярно і не в усіх губерніях, кількість слухачів на них обмежувалася 10-12 особами, заняття були суто практичними, лише іноді вдавалося напівлегально прочитати вчителям декілька лекцій з педагогічних питань.
Другий етап роботи земств по влаштуванню літніх курсів для вчителів припадає на кінець 90-тих років ХІХ і перші роки ХХ ст., до початку революції 1904-1905 рр. Це були роки значного прискорення темпів промислового виробництва, розростання промислових міст та губернських центрів, пожвавлення соціальної та культурної діяльності суспільства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Історичні джерела сучасної системи післядипломної освіти вчителів початкового навчання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок