Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Педагоги-новатори: В.Сухомлинський, А.Макаренко, В.Шаталов, І.Волков

Педагоги-новатори: В.Сухомлинський, А.Макаренко, В.Шаталов, І.Волков

Назва:
Педагоги-новатори: В.Сухомлинський, А.Макаренко, В.Шаталов, І.Волков
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,93 KB
Завантажень:
347
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Педагоги-новатори: В.Сухомлинський, А.Макаренко, В.Шаталов, І.Волков


ПЛАН
Василь Сухомлинський – засновник гуманістичної, новаторської педагогіки.
Антон Макаренко як новатор інтенсивної педагогіки.
В.Ф.Шаталов – бінарні методи навчання.
Ш.О.Амонашвілі. До школи в шість років.
І.П.Волков. Чи існують вундеркінди.


1. Василь Сухомлинський – засновник гуманістичної,
новаторської педагогіки.
Василь Сухомлинський (1918—1970) — педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Народився в с. Омельник (нині Кіровоградська обл.). З 1946 р. працював директором Павлиської середньої школи на Кіровоградщині. Автор багатьох книг з проблем навчання, трудового і мораль-ного виховання учнів: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Павлиська середня школа», «Сто порад учи-телеві», «Батьківська педагогіка» та ін. Загалом йому нале-жать 41 монографія, понад 600 наукових статей, які насиче-ні мудрістю власного досвіду, новими думками та ідеями.
З позицій сьогодення очевидно, що Сухомлинський зміг піднятися до рівня світової філософської і педагогічної думки. Відштовхуючись від ідей великих мислителів-гуманістів минулого і джерел народного виховання, він сформулював педагогічну концепцію, яка має загально-людський характер, спирається на об'єктивні закони і за-кономірності, не пов'язані з кон'юнктурою та ідеологіч-ними догмами, яких вимагав від нього час.
В центр виховного процесу Сухомлинський поставив особистість. Основою його концепції є повага і довіра до дитини, визнання її унікальності та права на власний ви-бір. Він розумів, що лише одним вивченням моральних істин не можна розвивати відповідні якості дитини. Тому в системі виховання забезпечив органічну єдність мораль-них знань та моральної практики. Він вважав, що виріши-ти завдання морального виховання можна лише тоді, ко-ли в учнів будуть сформовані елементарні звички мораль-ної культури, які відображають ставлення до речей і через речі до людей, що сприяє створенню уявлень дитини про добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправед-ливість, щастя, гідність. Розкрив закономірності вихован-ня моральних звичок, серед яких: переростання звичок у традиції, емоційна оцінка, переживання власних вчин-ків, взаємовідповідність морального принципу і вчинку, до якого вихователь спонукає вихованця.
Розробляючи систему гуманістичного виховання, по-казав велике значення й ефективність методу створення спеціальних педагогічних ситуацій, виховна суть яких зу-мовлена конкретною практичною діяльністю вихованця у реальних життєвих умовах, коли необхідно зробити мо-ральний вибір, виявити власні людські якості.
Проголосивши творення добра дитиною найважливішою ідеєю своєї педагогічної концепції, Сухомлинський багато в чому випередив своїх американських колег, які нині голов-ним завданням школи вважають залучення учнів до таких цінностей, як Турбота, Повага, Довіра і Відповідальність, у яких вони бачать і цілі, й умови, й методи виховання.
Розробив педагогічну технологію ідеї «школи самореалізації особистості» та впровадив у практику діяльності Павлиської школи. Головною метою виховання вважав всебіч-ний розвиток особистості, який можна досягти залученням її до різних видів діяльності, постійним і планомірним фор-муванням пізнавальних здібностей. Обстоював необхідність розумового виховання дитини, потрібного не тільки для пра-ці, а й для повноцінного духовного життя. Тому слід спону-кати дитину до самостійної пізнавальної діяльності, самоос-віти, формуючи з малих літ допитливість, прагнення до на-вчання, яке має бути, за Сухомлинським, радісною працею. Його творчі знахідки щодо навчання: «школа під відкритим небом», уроки мислення на природі, кімната думки, культ книги, свято казки та ін., апробовані в практичній діяль-ності Павлиської школи, стали надбанням учительства.
Відстоював необхідність естетичного виховання при-родою, яку вважав невичерпним джерелом дитячої дум-ки, а спостереження в природі — школою дитячого мис-лення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Педагоги-новатори: В.Сухомлинський, А.Макаренко, В.Шаталов, І.Волков

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок