Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Вітчизняна філософська антропологія у контексті пізнання людини: методологічний потенціал та інтерпретаційні можливості

Вітчизняна філософська антропологія у контексті пізнання людини: методологічний потенціал та інтерпретаційні можливості

Назва:
Вітчизняна філософська антропологія у контексті пізнання людини: методологічний потенціал та інтерпретаційні можливості
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,86 KB
Завантажень:
357
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Вітчизняна філософська антропологія у контексті пізнання людини: методологічний потенціал та інтерпретаційні можливості


Проблемі розвитку та самовдосконалення людини, зокрема майбутнього педагога, присвячено чимало праць як зарубіжних, так і вітчизняних учених, які підкреслюють різноманітність і неповторність педагогічних ситуацій, що вимагають від учителя методологічної культури, яка, у свою чергу, є підґрунтям для самостійного переосмислення теоретичних знань та основою для пошуку адекватних педагогічних технологій і методів (І.Бех, М.Євтух, С.Єлканов, В.Луговий, О.Мороз, В.Семиченко, С.Сисоєва).
Ми визнали найбільш ефективною культурно-антропологічну методологією, яка орієнтує дослідження і практику на цілісне уявлення про особистість людини, її місце в системі культури, що дозволяє точніше визначити цілі, принципи, зміст і основні напрямки такої роботи в умовах сучасного розвитку суспільства.
Що ж до розгляду професійного виховання вчителя як цілісного процесу формування його особистості, мотиваційно-моральної сфери, фундаментальних знань, духовної культури (В.Андрущенко [1], Г.Балл [2], С.Гончаренко [3], І.Зязюн [4], В.Лутай [5], В.Сластьонін [8], В.Цапок [10]), то дослідники теж орієнтуються на культурно-антропологічну модель самозростання педагога, на виховання рефлексії як співвіднесення можливостей свого “Я” з тим, чого вимагає обрана професія, та професійного самовиховання – свідомого самовдосконалення своєї особистості як професіонала з урахуванням адаптації власних індивідуальних особливостей до вимог педагогічної діяльності, постійного підвищення професійної компетенції і безперервного розвитку соціально-моральних та інших якостей особистості, а також педагогічної творчості (С.Сисоєва [6], В.Сластьонін [8], Є.Шиянов [11]. та ін.).
Провідна ідея культурно-антропологічного підходу до організації професійного виховання вчителя полягає в тому, що вчитель не тільки суб’єкт культури, але й об’єкт її; він не тільки створює культуру для нових поколінь людей, але й сам є її “продуктом”.
У філософсько-антропологічному плані ця проблема постає як проблема поєднання можливостей безперервної особистісної ініціативи й раціонально облаштованої “домівки буття”, коли суспільна стратифікація і унормованість залишаються стійкими і надійними, допускаючи при цьому необхідні трансформації (що ґрунтуються на прагненнях та ідеях індивідів та окремих груп людей), відкриваючи можливі перспективи розвитку [9]. Йдеться про те, що шляхи подолання нинішньої кризи індивідуальної та колективної ідентичності й створення передумов для подальшого поступу пролягають на перетині становлення і ствердження розгалуженої системи повноцінних структур розвиненої, представницької демократії, громадянського суспільства й соціально орієнтованої економіки, тобто такого соціокультурного механізму, який фіксував би сучасне “прочитання” фундаментальних цінностей і норм, розвиваючись на відповідних сьогоденню гуманістичних засадах некласичної раціональності, суттєвою ознакою яких є уважне, шанобливе ставлення до особистості та її потреб, особистості, узятої в усій багатовимірності й неоднозначності її людського буття.
Розглядаючи проблему раціонального облаштування власної “домівки буття” як єдино можливого способу подолання кризи ідентичності й упевненості в завтрашньому дні, необхідно знову повернутися до питання про роль, значення і нове прочитання гуманізму, загальнолюдського сенсу та самобутності. В умовах гострої системної кризи в Україні все частіше лунають закиди, що вік гуманістичних підходів, у центрі яких знаходиться людина та її проблеми, взагалі минає, їх треба забути і спиратися лише на технократичний спосіб розв'язання тих чи інших проблем. Несвоєчасними визнаються також і підходи, що пов’язані з національним відродженням тощо. Філософсько-антропологічні підходи допомагають проясненню цих буденних укорінених смислових орієнтирів і тим самим ствердженню гуманістичних засад суспільної життєдіяльності в їх сучасному розумінні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Вітчизняна філософська антропологія у контексті пізнання людини: методологічний потенціал та інтерпретаційні можливості

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок