Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Чи використання жестової мови сприяє розвиткові грамотності у глухих дітей?

Чи використання жестової мови сприяє розвиткові грамотності у глухих дітей?

Назва:
Чи використання жестової мови сприяє розвиткові грамотності у глухих дітей?
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,30 KB
Завантажень:
367
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Чи використання жестової мови сприяє розвиткові грамотності у глухих дітей?


Ця робота написана на основі останніх досліджень американської жестової мови провідними вченими світу. Чому не української? Бо лінгвістичні дослідження української жестової мови ще попереду. Але при читанні цієї статті можна сміливо замінити термін “американська жестова мова” на “українська”, а під англійською можна розуміти українську мову, бо всі національні жестові мови виконують однакову функцію в своїх суспільствах, мають схожу лінгвістичну структуру і є мовами в повному розумінні цього слова.  
Дві переспективи
Протягом століть глухота вважалась патологією. Глухих вважали розумово неповноцінними, також неповносправними у здатності до навчання через те, що вони не чують, а тому їм приписували необхідність в спеціальному навчанні і соціальних послугах, щоб зменшити і коректувати їх вади (неповноцінность). Однак, після появи грандіозної праці Wiliam Stokoe (1960) та інших, що прорвали стіну вимислів, з’явилась нова течія в підходах до трактування глухоти і все більший відхід від патологічної перспективи в поглядах на глухоту.
 
Прийнято вважати, що боротьба між прибічниками оралізму і мануалізму вже триває 200 років.
“Розвиток вільної (рос.беглой) мови (включаючи читання і письмо) і добрі навики спілкування у глухих осіб були за останні 200 років основною турботою в послугах та освіті для осіб із вадами слуху” (Rodda, Eleweke & Chapman, 1999.стр.45)
В історії навчання глухих пропагувались різні стратегії для підвищення грамотності і розвитку навиків спілкування у людей із вадами слуху. Ці стратегії пропонувалися прибічниками мануального, усного і тотального спілкування. Ці стратегії або підходи так само як і їх прибічники, знаходяться в стані перманентної війни за право отримати назву найкращого універсального методу навчання осіб із вадами слуху. Із цієї битви вимальовуються дві перпективи по відношенню до засвоєння мови і рівня грамотності:  
Слухова перспектива
Слухова перспектива сфокусована на “дефектності” (ваді) нечуючих осіб і на тому, який негативний вплив на всі аспекти життя індивідуума має фізичний стан (відсутність слуху). Слухова перспектива вважає, що наявність нормального слуху є критичною для розвитку грамоти. Тому глухі особи не вважаються такими, що відповідають тим критеріям у відношенні до грамоти, прийнятним поглядам у слуховій перспективі (тобто, для чуючих людей).  
Культурологічна (соціокультурна) перспектива
Прибічники даного підходу вважають, що, так як глухі люди використовують жестову мову, їх необхідно розглядати як особливу культурологічну і лінгвістичну групу в суспільстві, для якої (в даному випадку англійська) мова повинна вважатися другою мовою. “Тому […] глухі люди повинні трактуватися соціально, лінгвістично і культурологічно як інша і особлива група” (там же, стр.46).
За останні 50 років в освіті відбувається дуже значна парадигматична зміна. Перехід від припущення, що навчання повинно бути одномовним і дітей треба навчати в одномовному середовищі, до припущення, що необхідно поважати першу (рідну) мову дитини і підтримувати її, щоб дитина змогла засвоювати другу мову з більшою впевненістю і довір’ям.
“Ця переспектива виходить з того, що засвоєння мови є природнім і спонтанним соціокультурним процесом. Це означає, що людські істоти засвоюють і використовують мову як частину свого цілісного світу. На даний час більше 70 % всіх людей на землі знають/використовують дві або більше мов.” (Mason, 1995)
Недавні тенденції в навчанні глухих сфокусовані на двомовному-двокультурному підході (Dbi-bi англійське, 2М-2К -українське скорочення)), що, як вважається, повинен значно сприяти розвиткові навиків грамоти у глухих учнів.
В кінці вісімдесятих років дискусія про двомовний-двокультурний підхід породила нові теорії. Велика англійська буква D (Д) вживається в ідеології 2К-2М методу для визначення глухоти більше в культурологічному плані (або соціокультурному), ніж в медичному.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Чи використання жестової мови сприяє розвиткові грамотності у глухих дітей?

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок