Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Видатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іван Вишенський, Павмо Беринга, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Єпіфаній Славинецький

Видатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іван Вишенський, Павмо Беринга, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Єпіфаній Славинецький

Назва:
Видатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іван Вишенський, Павмо Беринга, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Єпіфаній Славинецький
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,07 KB
Завантажень:
278
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Видатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іван Вишенський, Павмо Беринга, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Єпіфаній Славинецький


Зміст
Вступ
Іван Вишенський
Павмо Беринда
Кирило Транквіліон-Ставровецький
Єпіфаній Славинецький
Висновки
Література


Вступ
У 16 – 17 сторіччі на Україні почався бурхливий розвиток педагогічних наук. Було створено багато освітних застав: типографії, школи та інше.
Цікавим явищем в історії вітчизняної освіти, того часу, була діяльність братських шкіл (80 роки 16 сторіччя), які организовували і утримували церковні братсва (громадсько-політичні организації православних громадян) з метою зміцнення православ’я. Високий рівень освіти забеспечивали вчителі, які згодом стали відомими не лише в Україні,а й за її межами. Це – Стефан Зізаній, Кирило Ставровецький – Транквіліон, Павмо Беринда.
Також важливим кроком для розвитку освіти було створення Києво – Могилянсткої академії, яка була створена у 1632 року на Подолі внаслідок змеття Київської Братської та Лаврської шкіл, зібрала найбільшу кількість освітченних, найкращих на той час діячив науки та культури: це Петро Могила (опікун академії), Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Єпіфаій Славинецький, Симеон Полоцький та інші.
Усі вони зробили певний внесок у розвиток педагогічної думки, розглядали загальні питання виховання і навчання молоді, розробляли методичні рекомендації. Одні з них присвячували окреми праці проблемам освіти, створювали підричники ат навчальні посібники, інші – порушувли освітні питання в полемічних працях, виступах, промовах.


Іван Вишенський
Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й «власть мирскую», польсько-шляхетських і українських гнобителів.
Народився І. Вишенський десь між 1545 — 1550 pp. у містечку Судова Вишня в Галичині (теперішня Львівська область) у міщанській родині. З творів письменника видно, що він у молоді роки деякий час жив у Луцьку і, можливо, в Острозі. Правдоподібно, що тут і здобув освіту. І. Франко висловлював здогад, що в освіті Вишенському допомагав князь Острозький, який звернув увагу на здібності юнака і залишив його при дворі.
Згодом І. Вишенський постригся в ченці і жив деякий час в Уневському монастирі. Десь у 80-х роках XVI ст. І. Вишенський залишив батьківщину і відправився на Афон — найбільший тоді на Сході центр православного чернецтва. Тут він певний час мандрує по «святих обителях», а потім стає ченцем Загребського монастиря. Під кінець життя полеміст замкнувся в печері.
Живучи на чужині, Іван Вишенський не був, проте, відірваний від України, він уболівав за її долю, прагнув бути їй корисним. Тут, на Афоні, Вишенський почав свою літературну діяльність — одночасно з першим поколінням українських полемістів Г. Д. Смотрицьким, Стефаном Куколем (Зизанієм) та ін.
Перші твори Івана Вишенського «Писание до всъх обще в Лядской земли живущих», «Извъщение краткое о латинских прелестях», написані на Афоні у 80-х та на початку 90-х років, здобули велику популярність. Під кінець XVI ст. Вишенський уже підготовляв до друку збірку своїх творів під назвою «Книжка».
Письменника не раз умовляли повернутись на батьківщину. Але тільки в 1604р. він прибув на Україну. Спершу Вишенський зупинився на кілька місяців в Угорниках, де жив його афонський друг І. Княгиницький, а потім, очевидно, подався до Львова, де його уже давно чекали. Побувши у Львові недовго і не зійшовшись у поглядах з керівниками братства, І. Вишенський переїхав спершу в Уневський монастир, де прожив біля півтора року, а в кінці 1606р. знову повернувся на Афон «спасатися в пустынных местах».
В цей час він пише «Послание к старицh Домникии», послання до І. Княгиницького (1610р.), ряд творів: «Зачапка мудраго латынника з глупым русином», «Позорище мысленное», «Послание Львовскому братству» та ін.
Про те, як і коли закінчив Вишенський своє життя, немає достовірних відомостей.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Видатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іван Вишенський, Павмо Беринга, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Єпіфаній Славинецький

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок