Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Видидатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович

Видидатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович

Назва:
Видидатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,79 KB
Завантажень:
447
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат
на тему:
Видидатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович


Зміст
Вступ
Іннокентій Гізель
Іоаникій Галятовський
Симеон Полоцький
Феофан Прокопович
Висновки
Література


Вступ
У 16 – 17 сторіччі на Україні почався бурхливий розвиток педагогічних наук. Було створено багато освітних застав: типографії, школи та інше.
Цікавим явищем в історії вітчизняної освіти, того часу, була діяльність братських шкіл (80 роки 16 сторіччя), які организовували і утримували церковні братсва (громадсько-політичні организації православних громадян) з метою зміцнення православ’я. Високий рівень освіти забеспечивали вчителі, які згодом стали відомими не лише в Україні,а й за її межами. Це – Стефан Зізаній, Кирило Ставровецький – Транквіліон, Павмо Беринда.
Також важливим кроком для розвитку освіти було створення Києво – Могилянсткої академії, яка була створена у 1632 року на Подолі внаслідок змеття Київської Братської та Лаврської шкіл, зібрала найбільшу кількість освітченних, найкращих на той час діячив науки та культури: це Петро Могила (опікун академії), Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Єпіфаій Славинецький, Симеон Полоцький та інші.
Усі вони зробили певний внесок у розвиток педагогічної думки, розглядали загальні питання виховання і навчання молоді, розробляли методичні рекомендації. Одні з них присвячували окреми праці проблемам освіти, створювали підричники ат навчальні посібники, інші – порушувли освітні питання в полемічних працях, виступах, промовах.


Іннокентій Гізель
 
Іннокентій Гізель - видатний київський вчений та церковно-громадський діяч.
Народився в Прусії, у реформаторській сім’ї. У молодості переїхав до Києва, прийняв православну віру, повернув до себе увагу Петра Могили та був відправлен їм за кордон, де крім богословія, вчив історію та юриспруденцію. В стані ректора Київської колегії багато вклав в її розвиток.
У 1656 р. був призначений настоятелем Києво – Печерської лаври та зберіг це звання до самої своєї смерті, у 1683 р. Він був на стороні Москви проти Польщі, але відстоював перед московським правительством національну та церковну автономію Малоросії; його політичні вимоги не залишились без уваги. Один з найосвітлиніших людей того часу, Інокентій приймав участь в диспутах з католиками, говорив проповіді, співробітничав з малороськими вченими, що до видання їх творів.
У 1669 році вийшло його обширний твір: “Мир с Богом до людини” (2-е вид.,1671); у цій книзі іноді зустрічаються цікаві побутові подробиці.
У 1690 московський патріарх Иоаким признав її новотворним та поганим, бача в ньому підвласність католикам.
По хроніці Феодосія Софоновича Інокентій зробив найвидатний “Синопсіс”(з 1674 р. біля 25 видатництв, останнє – у 1861 р.), прибувавший головним учбовим пособієм до Ломоносова.
Гізель зазначав, що в основі процесу пізнання людиною навколишньої дійсності лежить інтелектуальна діяльність самої людини. Оскільки процес пізнання грунтується на чуттєвому досвіді людини вважав важливим розвивати органи чуття дитини. Велику увагу приділяв значенню навколишнього середовища для формування особи, підкреслюючи, що стати людиною, оволодіти мовою можна тільки в людському суспільстві.
Іоаникій Галятовський
Іоаникій Галятовський (? — 1688) — письменник-полеміст, агіограф (укладач збірників легенд), проповідник і гомілет (теоретик цер-ковного красномовства), педагог, громадсько-політичний і церковний діяч. Учився у Києво-Могилянській колегії, став у ній викладачем, а з 1657 р. — ректором. З 1669 р. і до смерті — архімандрит Єлецького монастиря в Черні-гові. Автор збірки взірцевих проповідей «Ключ разумінія...» (Київ, 1659 і 1660; Львів, 1663 і 1665), кількох циклів легендарних оповідань, зокрема «Неба нового» (Львів, 1665, Могильов, 1699), полемічних трактатів «Месія правдивий» (українською мовою — Київ, 1669; польською мовою — Київ.1672), «Стара західна церква новій римській церкві.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Видидатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок