Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Формування мовленнєвої компетентності школярів через вдосконалення вміння семантичної кваліфікації висловлень з інтер'єктивами

Формування мовленнєвої компетентності школярів через вдосконалення вміння семантичної кваліфікації висловлень з інтер'єктивами

Назва:
Формування мовленнєвої компетентності школярів через вдосконалення вміння семантичної кваліфікації висловлень з інтер'єктивами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,08 KB
Завантажень:
34
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ
ЧЕРЕЗ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІННЯ СЕМАНТИЧНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИСЛОВЛЕНЬ З ІНТЕР’ЄКТИВАМИ
Дослідження сучасних лінгвістів засвідчують, що такі вузлові елементи комунікативного процесу, як об’єктивна дійсність, висловлення та його автор – мовець формують складну систему комунікації, яка часто дуже важко піддається розумінню учнів початкових класів. Зокрема, спостерігається однозначне тлумачення друкованого тексту на основі суб’єктивного сприйняття. Особливо це стосується тих конструкцій, в яких основне семантичне навантаження несуть інтер’єктиви. Молодшим школярам важко враховувати усі можливі елементи, що беруть участь у формуванні висловлення: інтонацію, спеціальні синтаксичні конструкції, порядок слів, повтори, поєднання повнозначних слів з частками, з вигуками, вставними словами та поєднаннями слів, а також різноманітні комбінації названих засобів.
Тому актуальність проведеного дослідження вмотивовується потребами вивчення ролі інтер’єктивів у процесі творення кваліфікативної модальності, визначення ряду основних суб’єктивно-модальних значень, носіями яких можуть бути вигуки.
Розглядаючи роль вигуків у процесі творення суб’єктивної модальності висловлення, зауважимо, що суб’єктивне ставлення мовця до ситуації та до змісту висловлення включає в себе велику кількість значень, які не можна повністю класифікувати за шкалою „позитивне – негативне – нейтральне”. Наприклад, вигуки Гей! Цить! Ну! вносять у висловлення, в першу чергу, спонукальну модальність, а вже потім, з врахуванням інтонації, контексту, інтерпретації паралінгвістичних засобів, можна говорити про позитивне, негативне чи нейтральне ставлення мовця до висловленого. Рефлекторні вигуки (типу апчх, кахи-ках, ху та ін.), що позначають фізіологічну реакцію організму на подразнення, не можуть виражати позитивного чи негативного ставлення, оскільки виникають спонтанно, мимовільно. Однак таке значення з’являється у них, коли вони використовуються мовцем з певною метою і, як наслідок, переходять до розряду емоційних вигуків.
Щодо значення „нейтральності”, яке передає байдуже ставлення мовця до повідомлюваного, то воно може виявлятися об’єктивно і суб’єктивно. У першому випадку мова йде про ситуації, коли мовцеві немає необхідності брати участь у розмові. Це може бути обмін словами привітання, питання-відповіді про здоров’я, справи тощо. Суб’єктивне вираження „нейтральності” має місце тоді, коли „байдужість” спеціально мотивована, коли трансмісор прагне переконати реципієнта саме в такій своїй позиції. У цьому випадку „нейтральність” стає засобом, за допомогою якого комуніканти приховують свої справжні почуття й наміри.
З огляду на все вищесказане, ми пропонуємо розглядати значення позитивного, негативного ставлення до зображуваного та нейтральності у межах кваліфікативної модальності висловлення.
Аналіз висловлень з точки зору реалізації в них кваліфікативної модальності за допомогою вигуків передбачає врахування двох суттєвих моментів.
1. Дослідження значень кваліфікативної модальності ускладнюється тим, що більшість вигуків одночасно є і синонімічними, і багатозначними. Так, радість, захоплення, задоволення можуть виражатися за допомогою вигуків ах! о! ой! ох! Наприклад: – Ах! Яка чудова річ! (І. Кочерга); О, коли вона в нас, то тоді дуже гарно! (О. Кобилянська); – Ох, хороше взимку на санях з гори спускатися (Остап Вишня).
Одночасно всі ці вигуки можуть використовуватися для вираження абсолютно протилежних значень: переляку, страху, страждання, суму, фізичного болю, гніву тощо. Наприклад: – Ах! – сказав він, немило вражений, і зморщив брови. – Знов оця погана річ! (О. Кобилянська); – Ох, немає спокою від вас ні вдень, ні вночі, – сердито забубоніла старенька, ведучи Стецюка по коридору (Г. Тютюнник).
Тому для конкретизації семантики вигуків і відповідних модальних значень необхідний широкий контекст з урахуванням інтерпретації паралінгвістичних засобів, які супроводять основне висловлення у письмовому тексті і обов’язково наявні у процесі усного спілкування.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Формування мовленнєвої компетентності школярів через вдосконалення вміння семантичної кваліфікації висловлень з інтер'єктивами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок