Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Антропологічна семантика категорії „історизм художнього мислення”

Антропологічна семантика категорії „історизм художнього мислення”

Назва:
Антропологічна семантика категорії „історизм художнього мислення”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,74 KB
Завантажень:
464
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Антропологічна семантика категорії „історизм художнього мислення”


У гуманітарному просторі категорія історизму відзначається універсальним характером і специфічно проявляється у всіх галузях культури, зокрема в художній літературі як словесному мистецтві. Цим пояснюємо її значення, необхідність дослідження складових історизму художнього мислення, а також зв’язків з іншими категоріальними одиницями літературознавства й ширше – філології, культурології. Оскільки літературознавство співвідноситься, взаємодіє з іншими гуманітарними науками та їх категоріальними системами, проблема літературного історизму набуває не лише галузевої, а й загальнокультурної ваги.
Категорія історизму художнього мислення (або літературно-художньої творчості) виконує методологічну роль, входить до складу своєрідного інструментарію, за допомогою якого у мистецтві (літературному творі), досліджуються проблеми історичної та художньої правди; інтерпретації історичних образів і подій; особливості змалювання етнокультурного, етнонаціонального життя, розвитку світового суспільства тощо.
Для категорії історизму художнього мислення характерна антропологічна семантика, у якій можна вирізнити кілька аспектів, зокрема художньо- та науково-антропологічний. Художньо-антропологічний зміст історизму виявляється в особистісному началі творчості та її змістоформах, а науково-антропологічний – у процесі її дослідження. Рецепція художнього твору передбачає складну систему синкретичних різноаспектних (різнорівневих) антропологічних проявів. У певні періоди та за певних обставин культурного розвитку антропологічна семантика історизму актуалізується і може істотно впливати не лише на рецепцію літературних творів, а й на систему поглядів, морально-естетичні та інші ідеали конкретних людей, окремих суспільно-культурних груп, можливо, цілих народів.
Питання історизму художнього мислення вивчалось багатьма вітчизняними й зарубіжними митцями, науковцями ХІХ – ХХ століть. Але й на початку означеного періоду воно не було новим: першим його торкався ще Аристотель. Як у найвіддаленіші часи (давньогрецька література, наприклад), так і два століття тому поштовх дослідженням історизму зроблено самою словесністю. Протягом кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століть у світовій та вітчизняній літературі з’явились твори, в яких історія стала і власне предметом художньої рецепції, і яскравим тлом та засобом осягнення філософії буття, проблем сучасності, психології характерів.
Необхідність вивчення якісно нового літературного явища, вперше найповніше зреалізованого в історичних романах В.Скотта, стимулювала аналітичну думку. Незалежно від того, якими шляхами формувався категоріальний апарат у різних літературно-наукових середовищах, у ХІХ столітті на європейському культурному просторі історизм художнього мислення трактувався досить суголосно. Йдучи від Аристотеля та Гегеля, дослідники досить швидко визначились у засадничих положеннях літературного поняття „історизм”, сутність якого переважно вичерпували співвідношенням історичного факту й авторської фантазії.
 
З праці Г.Ленобля „История и литература” можемо зробити висновок про те, що убагатьох західноєвропейських країнах були розповсюджені ідеї німецького просвітителя Г.Е.Лессінга, який ще у другій половині ХVІІІ століття в „Гамбургській драматургії” стверджував, що історизм художнього твору полягає не у відповідності художнього тексту фактам історичного процесу, а в історичній вірогідності зображуваних подій та характерів. Поет, писав Лессінг, „Во всем, что не относится до характеров, ...может отступать, насколько хочет. Только характеры священны для него...” [цит за: 6, 84]. Змістом історичного твору, за Лессінгом, є духовний світ людини, її психологія, особистість як така, вірогідно відтворена на вірогідному ж історичному тлі. Якщо поява німецького романтизму, що відчутно живився міфологією та фольклором, історичною минувшиною (Е.Т.А.Гофман, І.К.Ф.Шіллер, А.В. та Ф.Шлегелі), була спричинена перш за все закономірностями північноєвропейського культурного процесу, то її теоретичним підґрунтям, зокрема, стали думки Лессінга.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Антропологічна семантика категорії „історизм художнього мислення”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок