Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів

Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів

Назва:
Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,60 KB
Завантажень:
46
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів


Гуманізація освіти передбачає єдність загально культурного, соціального, емоційного і професійного розвитку особистості, що вимагає перегляду цілей, змісту та технологій освіти. Поруч з засвоєнням базових знань, перед сучасною освітою все більш важливою є задача навчити учня самостійно оволодівати новими знаннями і інформацією, навчити його учитись, мати потребу в навчанні протягом життя.
В основі дидактико-виховних заходів вищого навчального закладу лежить модель майбутнього спеціаліста. При визначені істотних ознак моделі аналізують суспільні і професійні потреби враховують якості особистості, що сприяють її ефективній участі в професіональній і суспільній діяльності; зважають на здатність до систематичного вдосконалення. В професіональній підготовці йде постійний пошук нових форм і методів, які б максимально були направлені на розкриття творчих здібностей особистості, її моральних якостей.
Діяльність студента професіонально направлена, вона специфічна за своєю метою, умовами, мотивами.. Поняття мотивації включає сукупність факторів, механізмів, процесів, які сприяють виникненню спонукань до реальної або потенційної конкретно-направленої активності. Стійкий і сильний науково-пізнавальний мотив сприяє тому, що особистість не має потреби в зовнішніх стимулах і її рівень самостійності досить високий. Важливими є і загально соціальні і професійні мотиви. Оптимальним варіантом розвитку мотивації особистості до неперервного одержання освіти є досягнення такої відповідності між групами мотивів, що сприяє зростанню ефективності пізнавальної діяльності (5).
Серед навчальних мотивів виділяють знані тобто такі, що розуміються, вони практично не сприяють активній діяльності і реально діючі, які ефективно спонукують діяльність, впливають на постановку і досягнення цілей (4). Серед останніх розрізняють «коротку мотивацію» і «перспективні» мотиви (6). Мотиви першої з цих груп мають внутрішню мотивацію, несуть особистісний сенс. Якщо вони позбавлені сенсоутворюючої функції, то навіть при високій ефективності вони залишаються короткочасними «мотивами-стимулами» .
Безпосередня мотивація навчання розвивається в ході навчально-пізнавальної діяльності студента. За даними сучасних досліджень оптимальною є та навчальна мотивація, в якій переважають позитивні установки, стійкі і збалансовані соціальні, професійні, пізнавальні мотиви, а провідними є мотиви орієнтовані на перспективу. Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності означає створення певного функціонального стану індивідуального мотиваційного поля, яке узгоджуючись з іншими індивідуальними полями складає колективне мотиваційне поле. Тому виникає можливість формування мотивації спільної навчальної діяльності, тобто створення загального позитивного відношення до предмету, що вивчається.
Життєво-практична інформація діє на свідомість студента, підтверджуючи чи спрощуючи цінність того, що пропонується в процесі професійної підготовки. Вона в першому випадку, допомагає налаштуватись на серйозне навчання, а в другому – вчити тільки для того, щоб здати іспит. Тому, як вихід – це позбутись формального підходу в навчанні, перетворити навчальну діяльність в органічне засвоєння знань як методології, бази знань, основи діяльності людини в різних галузях життя.
Але реалізація цієї задачі зв’язана з подоланням цілого ряду протиріч:
1) вивчення в технічних вузах дисциплін природничо-математичного, гуманітарного і професіонально-технічного циклів вимагає розв’язання проблеми, як забезпечити органічний зв’язок між фундаментальною і спеціальною підготовкою майбутніх спеціалістів;
2) зниження соціальної значимості технічної та інженерної професії привело до спадання інтересу у молоді до технічних спеціальностей;
3) розрив між моментом вступу в вуз та початком вивчення спеціальних дисциплін веде до цілого ряду негативних наслідків (знання, отримані на попередніх етапах з математики, фізики, не завжди всебічно застосовуються та розвиваються на наступних етапах навчання; процес отримання знань з фундаментальних наук випереджує потребу в них у студентів, тобто студент вивчає ці дисципліни не з необхідності розв’язання конкретних виробничих задач, а з необхідності виконання навчального плану);
4) відсутність спеціальної підготовки на перших курсах понижує роль мотиваційних компонентів в отриманні загально технічних знань, обмежує можливість залучення студентів до діяльності, в процесі якої відбувався б поетапний розвиток майбутнього спеціаліста.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок