Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Загальна методика наукової творчості

Загальна методика наукової творчості

Назва:
Загальна методика наукової творчості
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,58 KB
Завантажень:
101
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
РЕФЕРАТ
На тему:
Загальна методика наукової творчості


1.1. Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
Будь-яке наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Проте можна визначити і деякі загальні методичні підходи до його проведення, що прийнято називати вивченням у науковому сенсі.
Сучасне теоретичне вивчення намагається дійти до суті явищ і процесів, які вивчаються. Це стає можливим за умови цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду його у виникненні і розвитку, тобто застосування історичного аспекту. Відомо, що наукові результати і раніше накопичені знання перебувають у діалектичній взаємодії. Краще і прогресивне із старого переходить у нове і надає йому сили дієвості.
Вивчати у науковому сенсі - це означає бути науково об’єктивним. Не можна відкидати факти лише тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне використання. У науці мало встановити якийсь науковий факт, важливо дати йому пояснення з позицій сучасної науки, з’ясувати його загально пізнавальне, теоретичне або практичне значення.
Життя висуває конкретні завдання, але не завжди відразу знаходяться продуктивні ідеї для їх вирішення. Ідея відрізняється від інших форм мислення і наукового знання тим, що в ній не тільки відображено об’єкт вивчення, але й міститься усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності.
Ідеї народжуються із практики, спостереження навколишнього світу і потреб життя. В їх основі лежать реальні факти і події.
Нова ідея - це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і перевірених рішень. Нові ідеї можуть виникати під впливом парадоксальних ситуацій (парадигм). При цьому отримання нових знань відбувається за такою схемою: парадигма - парадокс - нова парадигма. Можна стверджувати, що розвиток науки - це зміна відмінних парадигм, методів, стереотипів мислення. Перехід від однієї парадигми до іншої не піддається логічному опису, бо кожна з них відкидає попередню і несе принципово новий результат дослідження, який не можна логічно вивести із відомих теорій.
Розвиток ідеї на стадії вирішення завдання звичайно здійснюється як плановий процес наукового дослідження. Хоча науці й відомі випадкові відкриття, проте тільки планове, добре обладнане сучасними засобами наукове дослідження дає змогу розкрити і глибоко пізнати об’єктивні закономірності в природі. Згодом іде процес породження цільової та загальної ідейної обробки первинного задуму, уточнення, зміни, доповнення і розвитку накресленої схеми дослідження з використанням різних методів пізнання.
Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної задачі. Фактично різниця між методом та теорією має функціональний характер: формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.
У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні:
емпіричний, на якому відбувається накопичення фактів;
теоретичний - досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).
Згідно з цими рівнями, загальні методи пізнання можна поділити на три групи:
методи емпіричного дослідження;
методи, використовувані на емпіричному та теоретичному рівнях;
методи теоретичного дослідження.
Методи емпіричного дослідження.
Спостереження – це систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єкта. Аби бути плідним, спостереження мусить відповідати таким вимогам:
а) задуманості заздалегідь (спостереження провадиться для певного, чітко поставленого завдання);
б) планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
в) цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
г) активності (спостерігач активно шукає потрібні об’єкти, риси явища);
д) систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних даних.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Загальна методика наукової творчості

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок