Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Осуд антигуманної сутності війни у творчості Генріха Белля

Осуд антигуманної сутності війни у творчості Генріха Белля

Назва:
Осуд антигуманної сутності війни у творчості Генріха Белля
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,79 KB
Завантажень:
162
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Слово вчителя. Друга світова війна - величезна катастрофа XX століття - знайшла своє відображення у творчості багатьох письменників світу. Ставши очевид­цями та учасниками її, переживши та переосмисливши бачене, вони створили надзвичайно сильні за своїм емоційним впливом твори, які викривали злочинну та антигуманну суть війни. До голосів протесту А.Камю, Е.-М. Ремарка, Е.Хемінгуея та інших долучив свій го­лос один з найвідоміших письменників повоєнної Німеччини, лауреат Нобелівської премії 1972р. Генріх Белль.

Друга світова війна в житті та творчості пись­менника. Г.Белль та Україна. Тези повідомлень учнів.

• Генріх Белль народився у Кельні 21 грудня 1917 року у католицькій сім'ї майстра червонодеревника учасника Першої світової війни. Атмосфера війни і не­гативне ставлення до неї ввійшли у життя Белля з ран­нього дитинства. Діти в родині теслі та скульптора-різьбяра виховувались на гуманістичних ідеалах, почу­вали відразу до воєнщини, а згодом до фашизму. Тож не дивно, що саме Генріх виявився в числі трьох із 200 гімназистів гуманітарної греко-латинської гімназії, які мужньо відмовились вступити до спілки гітлерівської молоді.

• Влітку 1939 року Генріх Белль вступив до Кельнського університету, а восени його призвали у гітлерівський вермахт. У солдатській шинелі він про­йшов усю війну, побував на території Франції, Польщі, Радянського Союзу, Румунії, Угорщини. На власні очі побачив страхіття війни, жорстокість фашизму, тричі був поранений, кілька місяців провів у полоні. Восени 1945 року повернувся у Кельн, продовжив навчання в університеті.

• Війна стала предметом зображення вже у пер­ших оповіданнях. Г.Белль стверджував: «Так, ми писа­ли про війну, про повернення додому, про руїни. Звідси й народилися ті три визначення, якими наділили моло­ду літературу: «література про війну», «література тих, хто повернувся», «література руїн». Ці визначення ви­правдані: була війна - шість довгих років, ми поверну­лися додому з цієї війни, ми застали руїни і писали про це».

• Хоча Генріх Белль багато писав про війну, його не можна назвати письменником-баталістом: він зумисне уникає писати про битви, про фронтовий героїзм сол­датів, бо категорично не приймає ідеалів вермахтівського героїзму і не бачить його втілення у війні. Зате знову і знову змальовує страхітливі наслідки війни: по­калічені тіла, понівечені війною долі, спустошене людське життя.

• Вже перша книга, повість «Поїзд приходить вчас­но» (1949), зображувала війну такою, якою її бачили солдати. У поїзді, повертаючись з відпустки у свої час­тини, зустрічаються троє випадкових супутників. І хоча війна ще точиться на чужій території, герої знають, що кінець «Великої Німеччини» близький, і їдуть вони на­зустріч своїй смерті, яка «ніколи не спізнюється». Про долю фронтовиків наприкінці війни розповів перший роман Белля «Де ти був, Адаме?» (1951). Антивоєнний пафос цього твору став одним із основних його склад­ників.

• Продовжує лінію антивоєнних творів письменни­ка роман «Дім без господаря» (1954). Закінчилась страхітлива війна, та її грізна тінь все ще нависає над героями роману. Минуле з його війною та злочинами фашизму полишило страшні сліди у долі кожного з них, а особливо у долі дітей. І письменник закликає не забувати жахів війни, недавніх нелюдяних злочинів фашиз­му.

• Аналізові повоєнного життя Західної Німеччини присвячений роман «Більярде пів на десяту» (1959). Та в ньому постійно присутнє минуле, перед яким пере­стерігає автор читача: воно може повторитися, бо ті, що винні у всіх жахах війни, спокійно прогулюються ву­лицями, знову займають високі посади, рвуться до влади. Письменника турбує відродження неофаши­стських тенденцій у країні. Це стосується і двох ос­танніх романів - «Дбайлива облога» (1985) і «Жінки на тлі річкового пейзажу» (1986).

• Борцем за мир, за перемогу гуманних начал у взаєминах між людьми Генріх Белль виступав не лише у своїх творах. Він брав участь у мітингах на захист ми­ру, проти атомного озброєння, його публіцистичні статті спрямовані проти насильства в усіх його про­явах. Так, 1982р. на Міжнародному конгресі у Кельні письменник виступив з промовою «Образи ворогів», в якій нагадав про небезпеку реваншизму. 1985р. у зв'язку з сороковою річницею капітуляції Німеччини Белль опублікував «Лист моїм синам», в якому роз­повів, як він сам пережив і сприйняв закінчення війни. Найчіткіше активна позиція письменника-громадянина була сформульована ним самим: «Ми, письменники, народжені, щоб втручатися». Ці слова залишились йо­го девізом до останніх хвилин життя. Помер Г.Белль 16 липня 1985 року.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Осуд антигуманної сутності війни у творчості Генріха Белля

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок