Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИХОВАННЯ

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИХОВАННЯ

Назва:
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИХОВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,19 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИХОВАННЯ
Слово "педагогіка" буквально означає "дітоводіння", педагог - "проводир дітей". У Стародавній Греції педагогом називали раба, який брав за руку дитину свого господаря і супроводжував її на навчання до школи. Поступово слово "педагогіка" почали вживати більш узагальнено: для визначення мистецтва вести дитину впродовж життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту. Накопичення знань і досвіду з виховання, навчання й розвитку людини зумовило появу окремої науки.
Із середини XX століття людство зрозуміло, що кваліфікованого педагогічного керівництва потребують не лише діти, а й дорослі. У зв'язку з цим у деяких країнах замість терміна "педагогіка" вживають терміни "андрогогіка" (від гр. andros - чоловік і ago - вести) й "антропогогіка" (від гр. antropos людина і ago - вести). Педагогіка розширила свої межі й охопила виховання людини загалом. Тому правильним є твердження, що сучасна педагогіка — наука про виховання людини.
Поняття "виховання" розуміємо в широкому соціальному значенні слова, долучаючи до його змісту навчання, виховання, розвиток, формування і самовдосконалення особистості вихованця.
Виховання - загальна і вічна категорія, воно є підґрунтям соціального відтворення поколінь, природної потреби та прагнення підготувати нащадків до майбутнього життя та суспільної діяльності.
Розглянемо генезу формування поняття "виховання", яке в історії мало різні вияви і тлумачення. У романській мові для позначення виховної діяльності використовували слово латинського походження education, у французькій - pedagogie
- education, в італійській - pedagogнa - educazione, у німецькій
- padagogik — erziehung, у польській - edukacia. В англійській мові термін education означає виховання водночас і як діяльність, і як наука про виховання, хоча в англійському словнику є дуже рідко вживаний термін - pedagogics.
В українській мові виховання є похідним від слова chovati - ховати, вирощувати. В українській народній педагогіці його спершу вживали у значенні "оберігати" дитя від небезпеки, а згодом воно набуло значення "вирощувати дітей, навчати правил доброї поведінки". Згодом це слово почали тісно пов'язувати з поняттям "навчати" і часто використовували як рівнозначні.
Перші серйозні спроби узагальнити досвід виховання, виокремити теоретичні основи виховання здійснено в Китаї, Індії, Єгипті та Греції. Ці узагальнення входили до складу філософії, тому що в ній на той час акумулювалися всі знання про природу, суспільство і людину.
Колискою європейських систем виховання стала давньогрецька філософія. У працях видатних грецьких мислителів Демокріта (бл. 460 - бл. 370 рр. до н.е.), Сократа (470 - 399 рр. до н.е.), Платона (427 - 347 РР- до н.е.), Арістотеля (384 -
322 рр. до н.е.) було чимало глибоких думок щодо виховання людини, формування її особистості.
Наприклад, на основі своєї атомістичної теорії Демокріт висунув матеріалістичну концепцію розвитку особистості. Багато його висловлювань стали афоризмами: "Ніхто не досягне ні мистецтва, ні мудрості, якщо не буде вчитися", "Природа і виховання подібні. А саме: виховання перебудовує людину і, перетворюючи, створює природу", "Учіння створює прекрасні речі лише на основі пращ", "Багато знання розуму не навчає".
У Середні віки педагогічна теорія втратила прогресивну спрямованість античності. Вона мала релігійне забарвлення і була пронизана церковною догматикою.
Середньовіччя створило два ідеали людини: лицаря і ченця. Основним завданням у вихованні лицаря було підготувати його до служіння Богові, до захисту християнської віри, скривджених, удів, сиріт. Найважливішою рисою лицаря вважали мужність. Метою виховання ченця була підготовка до служіння Богові й церкві словом і справою, формування зразка християнина-для людей. Чернець мусив зректися земних радощів і стати аскетом, але бути людиною освіченою"
В епоху Відродження (XIV - XVI ст.), коли розпадався феодалізм і почався розвиток буржуазного суспільства, з'явилася низка яскравих мислителів, педагогів-гуманістів, гаслом яких був античний вислів: "Я - людина, і ніщо людське мені не чуже".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИХОВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок