Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Совість, гідність і честь

Совість, гідність і честь

Назва:
Совість, гідність і честь
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,95 KB
Завантажень:
470
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Совість, гідність і честь


Совість — це одна з провідних категорій етики, найбільш складне структурно-функціональне утворення моральної са-мосвідомості особистості, інструмент суспільної оцінки і са-мооцінки моральної особистості.
Достатньо складним питанням в етиці завжди було питан-ня про природу совісті, її виникнення, різноманітність її про-явів, адже совість регулює такі дії людини, про які відомо тільки їй самій, тільки совість виявляється єдиним моральним суддею людини, безособовою, але нещадною силою самоза-гнуздання і самоконтролю особистості.
У грецькій міфології прояв совісті пов'язувався з образом богинь помсти Ериній, завдання яких відшукувати гріхи усміх людей, оскільки їм належало право покарання за скоєне зло. І в цю ж епоху в давньогрецьких літературних джерелах зна-ходимо лінію розвитку уявлень про совість, де герої (наприк-лад Еврипіда) страждають вже не від помсти богинь і не тіль-ки від суспільної думки, а від власних докорів совісті, від усвідомлення скоєного.
Теоретичне пояснення категорії совісті нерозривно пов'я-зане із загальними філософськими і етичними позиціями мис-лителів. У домарксистських етичних вченнях можна виділити кілька основних напрямів, які досліджують дану категорію з різних позицій. Релігійно-ідеалістичні теорії розглядають со-вість як похідне від вічних, абсолютних ідей чи апріорного морального закону, як щось природжене чи дане Богом. Важ-ливо виділити теорії, які обґрунтовують земні джерела совісті, визначають її реальними умовами життя людей, їх потребами, інтересами, стосунками, що визнають значимість виховання, просвіти у її формуванні, які зв'язують ідею совісті з біологіч-ним походженням людини.
Марксизм обґрунтовує виникнення совісті лише на певно-му ступені розвитку людського суспільства, і тому її зміст но-сить історичний характер. Вона народжена потребами люд-ського співжиття, соціальними відносинами людей у процесі їх суспільно-трудової практики. Совість як здатність людини контролювати свої дії, наповнюється конкретним змістом внаслідок не простого спілкування з іншими людьми, а вна-слідок приналежності людини до певної соціальної групи, класу. Зв'язуючи природу совісті з соціальною сутністю люди-ни, марксизм підкреслює класовий характер її змісту.
Поняття совісті як і осмислення категорії «совість» істо-рично змінювалося. У загальному вигляді слід підкреслити, що совість — специфічна форма відбиття об'єктивного світу. Об'-єктивне джерело її формування і розвитку — у встановлених суспільством нормах моралі, які врешті-решт відбивають еко-номічний лад суспільства. На основі встановлених, прийнятих у суспільстві норм моралі, загального світогляду людина ви-робляє власні моральні переконання і керується не тільки усталеними вимогами і нормами, а й своїми внутрішніми пе-реконаннями, під впливом яких і виробляється оцінка вчин-ків, думок, почуттів, тобто діє совість. Засвоєні особистістю уявлення про добро, справедливість, обов'язок тільки тоді ста-ють внутрішньою підвалиною совісті, коли перетворюються на переконання. Якщо людина не впевнена в своєму обов'яз-ку творити добро, то не відчуває потреби чинити справедливо, тобто не володіє совістю.
Совість структурно і функціонально виступає як ядро моральної самосвідомості, а моральні переконання — серце-вина совісті. За цим сенсом совість служить суб'єктивним ви-раженням моральної сутності особистості, показником рівня її соціальної моральної зрілості.
У совісті як моральному явищі слід виділити три складо-вих елементи: раціональний, почуттєвий, вольовий. Раціо-нальна частина совісті: розумне усвідомлення морального значення скоєних дій, яке носить характер засудження чи схвалення. Характерно, що суд совісті, як внутрішня актив-ність самосвідомості, відбувається незалежно від поінформо-ваності інших людей про предмет совісті.
Розумному судженню морального значення здійснених дій сприяє відповідне почуття, завдяки якому емоційний харак-тер совісті виявляється у вигляді почуття морального задо-волення чи незадоволення собою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Совість, гідність і честь

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок