Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Концепція людини: підходи і тлумачення

Концепція людини: підходи і тлумачення

Назва:
Концепція людини: підходи і тлумачення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,96 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Концепція людини: підходи і тлумачення


Пам'ятаючи, що жодна думка не може претендувати на кінцеву, завершену істину, доцільно зупинитись лише на окремих міркуваннях з приводу сучасного тлумачення концепції людини.
Практична потреба зосередитись на цьому питанні викликана різнотлумаченням термінів „індивід", „індивідуальність", „особа", „особистість", що спостерігається не лише в усному мовленні на рівні буденного спілкування, а й в навчальні роботі, і, навіть, в літературних джерелах, в т.ч., наукових. Таке „розмаїття", в першу чергу, стосується тлумачення пар понять „індивід-особа", „індивідуальність-особистість" [5, 346; 11, 306-308; 12, 288-290]. В окремих джерелах знаходимо міркування над співвідношенням понять „людина", „особа", „індивід", „індивідуальність", але відсутній термін „особистість" - він навіть не виокремлений в самостійне поняття [2, 65].
Більше того, в сучасній теорії та практиці ці терміни часто використовуються без чіткого означення їх суті, без обґрунтованого розмежування, внаслідок чого одне поняття підмінюється іншим.
Думається, що джерела розходжень в тлумаченні і застосуванні згаданих термінів знаходяться в різних концептуальних підходах до питання про походження і сутність людини, тобто в розмаїтті концепцій людини, для яких характерна множина альтернативних означень людини і взаємовиключних гіпотез її походження. Хоча б згадаймо давно відому дефініцію людини як „двоногої істоти без пір'я"...
Історія людської думки не знала важливішої проблеми, як осягнення сутності самої людини. Зокрема, Аристотель сприймав людину „політичною істотою", що реалізує свою природу лише в державі. В нього, фактично вперше, визначена соціально-політична сутність людини ,  ].
Християнський філософ Фома Аквінський дотримувався концепції людини як одухотвореної тілесної істоти, для котрої характерна єдність душі і тіла, і котра перебуває між світом тварин, до якого „тягнеться" своєю тілесністю, та світом ангелів, до якого прагне своєю духовністю. Філософ-теолог акцентує на взаємодії духовного і тілесного в людині як „образі і подобі Божій", причім віддає всі пріоритети духовному, яке людину возвеличує, і мінімізує позитивну роль тілесного, яке людину понижує до тварного [5, 342-343].
Інші пріоритети в людській сутності бачить класик німецької філософії Іммануїл Кант: для нього - зміст людини в її моральності. Цим наголошується не лише на духовності людини, що виявляється в її спрямованості на осягнення Вищих Божественних Істин, а й на душевності, що полягає в доброчесному і доброчинному ставленні людини до людини і що недоступне іншим живим істотам [5, 343]. Колега І. Канта по „філософському цеху" Георг Гегель переконував, що людина - це духовна істота, яка є продуктом Світового Розуму. Так відбулась об'єктивація проблеми сутності і походження людини: духовна сутність і походження людини мають Вселенський характер [1, 175].
Інший німецький мислитель - Карл Маркс - дає дефініцію людини як істоти, що формується і визначається сукупністю суспільних, насамперед, виробничих відносин. Тим самим, проігноровані духовні начала в людині і абсолютизовані начала соціально-економічні [10, 311].
Відомий російський філософ Микола Бердяєв, відносячи людину до духовних істот, вважає свободу її головною сутністю. Так відбувалось поєднання духовних і  соціальних факторів у визначенні сутності людини.
Світоч української думки Григорій Сковорода бачив людину Мікрокосмом („Малим порядком") за аналогією з Макрокосмом („Великим порядком"). Причім, в такому Мікрокосмі зосереджуються всі позитивні духовні сили Макрокосму, внаслідок чого сама людина виступає носієм „розумного серця" і „сердечного розуму", наділяється „містичним гнозисом" як здатністю до пізнання невідомого, в тому числі, до самопізнання, та „містичним еросом" як любов'ю до таємничого, насамперед, до Бога. Людина, в розумінні Г.Сковороди, володіє трьома видатними якостями, які визначають її сутність: вмінням віднайти свій „сродний труд" (споріднену працю як особисте покликання), обмежуватись щонайнеобхіднішим (поміркований аскетизм); бути вдячною (євхаристія) [10, 313].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Концепція людини: підходи і тлумачення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок