Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Соціальна філософія: основні методологічні проблеми

Соціальна філософія: основні методологічні проблеми

Назва:
Соціальна філософія: основні методологічні проблеми
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,23 KB
Завантажень:
466
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Соціальна філософія: основні методологічні проблеми
План
1. Що є суспільство? Суспільство і природа
2. Основні методологічні підходи до аналізу суспільства
3. Специфіка законів суспільного розвитку. Діалектика необхідності
і свободи
Що є суспільство? Суспільство і природа
Традиційним предметом філософії є людське суспільство. Розділ філософії, який вивчає основні особливості і закономірності соціальної сфери буття, називається соціальною філософією або філософією історії, або загальною соціологічною теорією. Філософський аналіз суспільних процесів і зараз не втратив своєї актуальності, незважаючи на розвиток і розгалуження гуманітарного знання. Суспільні науки - історія, економіка, конкретна соціологія, політологія, юридичні науки, соціальна психологія та інші - вивчають яку-небудь одну сферу суспільного життя; за філософією же залишається загальний підхід: аналіз основних методів збагнення суспільних процесів, вивчення цілей, рушійних сил, напрямків розвитку суспільства,
взаємозв 'язку його різних структурних ланок.
Об'єкт соціальної філософії - людське суспільство.
Предмет - найбільш загальні закони розвитку і функціонування суспільства, а також основні методологічні під* ходи до аналізу суспільства.
Що ж таке суспільство?
Перше, найбільш абстрактне визначення (способом порівняння): суспільство - це не природа.
Суспільство - відносно відокремлена від природи частина світу, що представляє собою форми життєдіяльності людей, які історично розвиваються. У цьому визначенні підкреслені ключові слова. Суспільство - це не дороги, будинки, машини і т.п.; суспільство - це люди і їх діяльність.
Сутність суспільства - це процес виробництва і відтворення людьми свого соціального життя. Чотири підрозділи суспільного виробництва становлять основні елементи будь-якої соціальної системи (дивись схему 23).
Повернемося до вихідного визначення: "Суспільство - це не природа" і задамося питаннями:
1. Чим суспільство відрізняється від природи?
2. Як вони взаємозалежні?
Головною відмінною ознакою суспільства є специфічна людська діяльність - праця. Чим же праця людини відрізняється від діяльності тварин?*
По-перше, тварини користуються зовнішньою природою, у той час як людина вносить зміни в зовнішнє середовище, перетворює природу, змушуючи її в новому вигляді служити людині.*
По-друге, тварини, використовуючи зовнішню природу, пускають у хід зуби, роги, копита і інші органи свого тіла. Людина, перетворюючи природу, крім енергії ніг, рук, голови надає руху знаряддям праці, що доповнюють, посилюють її природні органи.*
По-третє, деякі тварини теж застосовують різні предмети, як зброю або знаряддя, але спорадично. Людина застосовує їх постійно, систематично, а головне, що недоступно тварині, вона створює ці знаряддя.*
По-четверте, людська праця на відміну від тваринно-інстинктивної діяльності носить суспільний характер.
Історично у взаємозв'язку суспільства і природи праця відіграє двояку роль: з одного боку вона з'єднує людину із природою, будучи основою обміну речовин між ними, з іншого боку - виділяє суспільство із природи, породжуючи специфічні закони суспільного розвитку.
У вирішенні проблеми взаємозв'язку, взаємодії суспільства і природи виділяється три основних методологічних підходи або три моделі (дивись схему 24).
Докладніше про натуралістичні соціологічні концепції.
Соціальний дарвінізм - рух у суспільствознавстві кінця ХІХ-початку XX століття, якому властиве зведення закономірностей розвитку суспільства до законів біологічної еволюції і висування принципів природного добору, боротьби за існування і виживання найбільш пристосованих як визначальних факторів громадського життя. Попередником соціал-дарвінізму був Т.Мальтус (1766-1834), а безпосереднім засновником - Г.Спенсер (1820-1903).
В епоху великих географічних відкриттів виникає географічний напрямок у соціології, який отримав найменування - географічний детермінізм. Прихильники цього напрямку визнають географічне середовище головним, визначальним фактором розвитку суспільства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Соціальна філософія: основні методологічні проблеми

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок