Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> НАЦІЯ НА МЕЖІ БУТТЯ І СМЕРТІ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНА НРОБЛЕМАТИКА ЛІРИКИ І ЛІРО-ЕНОСУ ЮРІЯ КЛЕНА

НАЦІЯ НА МЕЖІ БУТТЯ І СМЕРТІ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНА НРОБЛЕМАТИКА ЛІРИКИ І ЛІРО-ЕНОСУ ЮРІЯ КЛЕНА

Назва:
НАЦІЯ НА МЕЖІ БУТТЯ І СМЕРТІ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНА НРОБЛЕМАТИКА ЛІРИКИ І ЛІРО-ЕНОСУ ЮРІЯ КЛЕНА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,45 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 883 09: 82-1 «19»
Насмінчук Г.Й.
Ком 'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
НАЦІЯ НА МЕЖІ БУТТЯ І СМЕРТІ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНА НРОБЛЕМАТИКА ЛІРИКИ
І ЛІРО-ЕНОСУ ЮРІЯ КЛЕНА
Об'єктом дослідження у статті стали твори Юрія Клена національно-патріотичної наповненості. Авторка доводить, що постать цього поета варто розглядати в руслі екзистенційного творення літератури з огляду на те, що вияви трагічного світосприйняття та екзистенційних роздумів визначають тональність переважної частини його спадщини. У статті звернена увага на такі інтелектуальні домінанти творчості Ю. Клена, як абсурдність буття, межовість ситуацій, нездійсненність свободи, самотність, приреченість тощо.
Ключові слова: екзистенціалізм, філософський дискурс, межова ситуація, національна константа.
Зацікавлення українських неокласиків новітніми віяннями філософії та літератури, зокрема екзистенціалізмом, - процес об'єктивний і закономірний, адже неокласики чи не першими серед представників різних літературних шкіл і прямувань перших десятиліть XX століття відчули абсурдність світу, завважили катастрофічну зміну усталених життєвих орієнтирів. Досить стурбовано про перші прояви «конвеєризації» життя писав Юрій Клен в поемі «Прокляті роки» : «Думки нам забрано в полон... І Щоб потекли вони одним річищем, І Механізації страшний закон І Кладе межу і в захваті найвищім, І І муз стрижем ми під один шаблон» [3, с. 123]. Домінантами творчості Юрія Клена є не лише відображення специфіки його жорстокої доби, але й зосередженість на вічних загадках життя і смерті, на питаннях гострої боротьби у внутрішньому світі людини.
У відомих на сьогодні дослідженнях І. Качуровського, І. Дзюби, Ю. Коваліва, Л. Череватенка, М. Ільницького, Т. Салиги, В. Брюхо вецького, Г. Райбедюк, О. Кривчикової творчість Ю. Клена розглядається у контексті «неокласики» і «празької школи». В. Сарапин досліджує стильову оригінальність творчості поета, М. Богач аналізує творчий процес митця з філософського погляду, М. Стріха обсервує феномен Ю. Клена крізь призму рецепції постаті Данте Алігієрі в українській літературі і культурі. В усіх цих дослідженнях певним чином актуалізується зв'язок лірики і особливо ліро-епосу Ю. Клена з філософським дискурсом вітчизняного і світового письменства. І. Качуровський зараховував Освальда Бургардта «до тих українських поетів, чия творчість має філософське забарвлення» [2, с. 269], і особливо акцентував відгуки сковородинівської філософії у його віршах. Чи не найпридатнішою для відображення буттєво важливої проблематики, відтворення життя людини в абсурдному світі радянської дійсності була, як зазначає В. Мельник, філософія екзистенціалізму [5, с. 305] «Ідея світової єдності культурного розвитку людства, - писала про неокласиків Елеонора Соловей, - тому набувала такої поетичної переконливості в їхніх творах, що була екзистенційно (підкресл наше - Г.Н.) пережита й випробувана в інших сферах діяльності - у перекладацтві, науці, викладацькій, педагогічній діяльності, літературній критиці» [7, с. 186]. Усе це повною мірою стосується Клена. Нам видається, що постать Юрія Клена варто розглядати у руслі екзистенційного творення літератури, саме такий кут зору дозволяє глибше розкрити базові концепти осмислення буття людини, народу, нації в його поетичних та епічних творах.
Юрій Клен будував моделі людського існування на основі античних, середньовічних, ренесансних тем, а також тем з вітчизняної історії, вимірюючи національне через призму загальнолюдського, переплітаючи екзистенційний дискурс з неокласичною концепцією людини. Вузлові періоди рідної історії заакцентовані у поемі «Україна», яка прочитується як утілення ідеалу національного буття, як вияв ностальгійного почуття за втраченою Україною і як поетичний реквієм народу-страдникові. Поема розпочинається з розважливої рефлексії: «Зеленими горбами бовваніла, І Вночі широким степом шелестіла, І Молилась до Перуна і Сварога І І ще не знала, де твоя дорога [3, с. 94]. Далі сильний ліричний потік перемежовується з філософськими мотивами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: НАЦІЯ НА МЕЖІ БУТТЯ І СМЕРТІ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНА НРОБЛЕМАТИКА ЛІРИКИ І ЛІРО-ЕНОСУ ЮРІЯ КЛЕНА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок