Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Від "дитячості" Гомера до атомістики Демокріта

Від "дитячості" Гомера до атомістики Демокріта

Назва:
Від "дитячості" Гомера до атомістики Демокріта
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,22 KB
Завантажень:
335
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Від "дитячості" Гомера до атомістики Демокріта
План
1. Філософія та поезія Гомера
2. Мислителі мілетської школи

Філософія та поезія Гомера
Безпосередній зв'язок стародавнього й античного знайшов яскраве відображення у всій діяльності не тільки видатного поета, але п великого філософа, педагога, натураліста Гомера. Більшість сучасних учених вважає, що Гомер жив у VIII столітті до н.е. в Іонії — на західному узбережжі Малої Азії або на одному з прилеглих островів. На той час аеди встигли зникнути — їм на зміну прийшли декламатори-рапсоди. Вони вже не співали, акомпануючи собі на кіфарі, а читали на розспів, речитативом, — і не тільки власні твори, але й чужі. Гомер був одним з них. Але Гомер — не тільки спадкоємець, але й новатор, не тільки підсумок, але й початок: у його поемах ми знаходимо витоки духовного життя всієї античності в цілому.
Існують припущення, що "Іліада" та "Одіссея" дійсно є яскравим вираженням багатовікової традиції імпровізаційної творчості — першими зразками письмово закріпленого "великого епосу". Це не означає, зрозуміло, що відомий нам текст поем нічим не відрізняється від вихідного, яким він був записаний чи "вимовлений" наприкінці VIII чи VII століття до н.е.
"Іліада" оповідає про один з епізодів останнього, десятого року Троянської війни — про гнів Ахіллеса, най могутнішого її найхоробрішого серед грецьких героїв, ображеного верховним проводирем ахейців, мі кепським царем Агамемноном. Ахіллес відмовляється брати участь у боях, троянці починають перемагати, женуть ахейців до самого табору й ледь не підпалюють їхні кораблі. Тоді Ахіллес дозволяє вступити в битву своєму другу Партоклу. Партокл гине, і Ахіллес, відрікшись, нарешті, від гніву, чинить помсту за смерть друга: він убиває Гектора, головного героя й захисника троянців, сина троянського царя Пріама. Уся сюжетна канва поеми, усі герої, події - усе взято з міфів троянського циклу. Із цим же циклом пов'язана й "Одіссея", яка розповідає про повернення на батьківщину після падіння Трої іншого грецького героя - Одіссея - царя острова Ітака. Опис його дивних пригод у далеких, заморських краях дуже близький до казок і народних новел.
Читаючи Гомера, переконуєшся, що багато чого в його поглядах на світ — не тільки вічна й невмируща істина, але й прямий виклик усім наступним століттям. Найважливіше, що відрізняє його погляди, — їх широта, бажання зрозуміти різні точки зору, терпимість, як сказали 6 сьогодні. Автор героїчного епосу греків не виявляє ненависті до троянців, безперечних винуватців несправедливої війни, які через царевича Париса завдали образи людям і божественному закону гостинності, адже, викравши Олену, дружину спартанського царя Менелая, Парис виявив невдячність.
Гомер прославляє війну, але водночас він і проклинає її нещастя, її потворність, безсоромну наругу над людським достоїнством. Перше, очевидно, успадковане від примітивної моралі варварів-дорійців, друге — від нової моралі законності й світу. Ця мораль ще повинна підкорити собі Всесвіт, однак навіть у наш час не можна стверджувати, що це завдання виконано. Приниження людини несправедливістю, насильством — це ганьба й страждання для кожного з нас; свій нахабний виклик лиходії кидають усьому світопорядку, тобто кожному з нас; отже, кожен несе відповідальність за лиходійство.
Гомер володіє неповторною навіть серед побратимів по геніальності гостротою зору, і тому світ його бачення — звичайнісінькі предмети в цьому світі — різкіший, чіткіший, змістовніший, ніж той, що відкривається для будь-якого іншого погляду. Цю якість Маркс назвав дитячістю, тому що лише в ранні роки, лише дитині властива така пильність. Але дитячість Гомера — це ще і яскраве сонце, яким пронизані поеми, і замилування життям у будь-якому його вираженні (звідси загальна піднесеність тону, епічна величавість), і невичерпна цікавість до деталей. Дитяче виявляється, нарешті, і в тому, як ставиться художник до свого матеріалу. У Гомера суб'єкт ще не протиставляється об'єкту (суспільству чи навіть природі): так дитина довго не усвідомлює протилежності між "я" і "не я".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Від "дитячості" Гомера до атомістики Демокріта

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок