Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика ібн Рушда

Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика ібн Рушда

Назва:
Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика ібн Рушда
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,94 KB
Завантажень:
439
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика ібн Рушда


Проблема мови та витлумачення текстів (зокрема, сакральних) у середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики. Вагомий внесок у класичну арабську теорію інтерпретації, пов’язану із філологією та релігійним правом, належить андалузькому філософу ібн Рушду (1126 – 1198 рр.). Філософська думка видатного представника арабського перипатетизму (фальсафа) Абу ль-Валіда Мухаммада ібн Рушда (1126 – 1198 рр.), окремі аспекти якої складають предмет означеної статті, відома у Європі майже вісім століть. Вже у період з 1217 по 1256 рік толедські перекладачі Мішель Скот і Герман Германський опрацювали чотири коментарі мислителя до праць Арістотеля. У тринадцятому столітті Вільям Оверньє називає Аверроеса – під таким ім’ям Європа знала ібн Рушда – «найблагороднішим філософом» (philosophus nobilissimus). «Коментатором» називав ібн Рушда Тома Аквінський; ім’я Аверроеса згадується й у антифілософській праці Жіля Римського «Помилки філософів» (ХІІІ століття). Нова хвиля перекладів з’являється у ХVI столітті[1].
Саме ібн Рушд був тим мислителем ісламського світу, праць якого на латинську мову було перекладено найбільше (безпосередньо з арабської чи за посередництвом єврейської). Аверроїзм – вчення послідовників ібн Рушда – було однією із головних філософських течій зрілого європейського середньовіччя, представники якої сповідували т.зв. «теорію подвійного розуму». Наукові спроби вивчення філософської спадщини ібн Рушда (як і «академічні» переклади на сучасні європейські мови) припадають на другу половину ХІХ століття (пов’язані, наприклад, із виходом у світ праці «Аверроес та аверроїзм» французького мислителя Ернста Ренана)[2].
Серед об’ємної філософської спадщини ібн Рушда (збереженої як в оригінальних арабських текстах, так і єврейських та латинських перекладах), чільне місце посідає праця із назвою «Пояснювальне твердження про зв’язок, який існує між релігійним законом і мудрістю»[3]. Вважається, що вона є однією із найважливіших пам’яток світової філософської думки, у який на ґрунтовному рівні здійснено спробу подолання суперечностей між віроповчальними принципами монотеїстичної релігії – з одного боку, та елліноцентричної філософської традиції – з іншого боку[4].
Особливу роль у цьому контексті відіграє теорія інтерпретації, запропонована ібн Рушдом, тобто максимально загальне смислове поле, дискурс якого імпліцитно включений як у філософію, так і у релігію. Враховуючи той факт, що сам ібн Рушд був не лише представником фальсафи, а й видатним юристом (знавцем фікгу[5] – ісламського релігійного права), погляди мислителя на витлумачення сакральних текстів варто досліджувати й у контексті цієї традиції. Тому в межах цього невеликого нарису ми спробуємо здійснити категоріальний аналіз вихідних понять запропонованої ібн Рушдом теорії інтерпретації та описати її загальні принципи, в окремих аспектах порівнюючи із герменевтичними принципами релігійного права (фікг) та раціоналізованого богослов’я (каляму). Реконструкція витоків теорії інтерпретації у філософії ібн Рушда та її змісту дозволить, з одного боку, глибше зрозуміти сутність його вчення про гармонію філософії та релігійного закону, а, з іншого, відзначити парадигмальні можливості правової теорії витлумачення, актуальної у ісламській доктринальній та філософській думці до наших часів.
Попри доволі широкий смисл поняття «герменевтика» у європейській філософській думці, багато сучасних дослідників схильні позначати класичні для арабської філософії принципи смислоутворення і теорію їх витлумачення саме цим терміном. Ернст Вольф-Газо, наприклад, порівнює вчення ібн Рушда з поглядами В. Дільтея та інших мислителів німецької герменевтичної традиції[6]. Джордж Граціа вважає розроблену ібн Рушдом теорію інтерпретації «внеском у герменевтику сакральних текстів»[7].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика ібн Рушда

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок