Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Ж.-Ж. Руссо

Ж.-Ж. Руссо

Назва:
Ж.-Ж. Руссо
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,36 KB
Завантажень:
77
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Ж.-Ж. Руссо


ВСТУП
Просвітництво являлось політичною ідеологією, філософією і культурою, епохою падіння феодалізму і утвердження капіталістичного суспільства.
Представники німецької класичної філософії високо оцінювали внесок Просвітництва в розвиток революційної філософської думки. Кант пропонував розглядати Просвітництво як необхідну історичну епоху розвитку людини, сутність якого полягає в широкому використанні людського розуму для розвитку соціального прогресу. Гегель характеризував Просвітництво як раціоналістичний рух XVIII століття в області культурного і духовного життя, що ґрунтується на запереченні існуючого способу правління, державного устрою, політичної ідеології, права і судочинства, релігії, мистецтва, моралі.
Найбільшими мислителями й ідеологами цієї епохи стали Вольтер, Дідро, Гольбах, Гельвецій, Ламетрі, Руссо й ін., вони розробили нові людські і суспільні ідеали "просвітницького життя" і вплинули на розвиток прогресивної буржуазної ідеології.
У даній роботі будуть розглянуті основні положення світоглядної системи Жана-Жака Руссо і його внесок у формування нового образу суверенної людини і суспільства в цілому.
Епоха просвітництва і Руссо.
Епоху Просвітництва в Західній Європі випереджає поширюваний в XVII столітті суспільний прогрес реальних знань, необхідних для потреб матеріального виробництва, торгівлі і мореплавства. Наукова діяльність Г.Гобса, Р.Декарта, Г.В. Лейбніца, І.Ньютона, Б.Спінози знаменувала новий етап у звільненні науки від духовної влади релігії, розвитку і поширенні точних і природничих наук - фізики, математики, механіки, астрономії, становлення матеріалізму Нового часу.
Виникнувши в XVII столітті в Англії (Локк), просвітницька ідеологія одержує широке поширення у Франції XVIII століття (Монтеск'є, Гельвецій, Вольтер, Гольбах, Руссо). В другій половині XVIII століття і перших десятиліттях XIX століття антифеодальна ідеологія Просвітництва розвивається в Північній Америці (Франклін, Купер, Пейн), Німеччині (Месінг, Кант), Росії (Радіщев, Новіков, Козельский) і країнах Східної і Південно-Східної Європи (Польща, Югославія, Румунія, Угорщина). Розвиток просвітницької ідеології країн Сходу в XIX столітті – початку XX століття, незважаючи на національну своєрідність, свідчить про теоретичну єдність основних ідей Просвітництва.
Найважливіші ідеї Просвітництва - ідея знання, просвітництва і ідея здорового глузду. З культом здорового глузду, розуму пов'язане прагнення мислителів підкорити ідеальному началу суспільний лад і державні установи, яким належить піклуватися про "загальне благо". Проти феодально-абсолютистської держави була спрямована теорія суспільного договору, відповідно до якої держава являла собою інститут, що виник шляхом договору між людьми; ця теорія надавала право народу позбавити влади правителя, який порушив умови договору.
Для просвітницьких поглядів на історію найбільш характерним є наступне: виключення теології з пояснення історичного процесу, негативне відношення до середньовіччя, преклоніння перед античністю, віра в прогрес, визнання закономірного згідно з "природними законами" характеру розвитку.
В області економіки більшість мислителів вважали нормальним змагання приватних інтересів, вимагали введення свободи торгівлі, правових гарантій приватної власності від феодальних обмежень і свавілля.
Вони не тільки нещадно критикували пережитки середньовічної системи виховання, але і внесли нові принципи в педагогічну науку (Локк, Гельвецій, Дідро, Руссо й інші) - ідеї вирішального впливу середовища на виховання, природної рівності здібностей, необхідності відповідності виховання людській природі, природним здібностям дитини, висували вимоги реального утворення.
Діячі Просвітництва протиставляли християнсько-релігійній моралі з властивою їй ідеєю відмови від мирських благ ідеї емансипації особистості, індивідуалістичні теорії "розумного егоїзму", мораль, засновану на здоровому глузді. Але в цю же епоху, особливо напередодні Великої Французької революції, розвинулись і інші принципи - виникла ідея нової громадянськості, що вимагала самообмеження особистості.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Ж.-Ж. Руссо

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок