Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> До питання свободи як екзистенційного виміру сутності народу в українській філософії другої половини XIX ст

До питання свободи як екзистенційного виміру сутності народу в українській філософії другої половини XIX ст

Назва:
До питання свободи як екзистенційного виміру сутності народу в українській філософії другої половини XIX ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,00 KB
Завантажень:
274
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
До питання свободи як екзистенційного виміру сутності народу в українській філософії другої половини XIX ст. 


Від віків свобода постає спонукальним чинником та умовою повноцінного буття всього живого, визначальним чинником розкриття й повновартісного вияву сутнісного єства народу в усій повноті національної екзистенції – у політичній, економічній та соціальній сферах, в культурі та духовності. Феномен свободи залишається предметом філософських роздумів, а потреба її осягнути з неминучістю випливає з самої суті людського єства, є визначальним принципом нашого існування.
Відсутність національної свободи завжди викликала незбориме прагнення її повернути, була спонукальним чинником національної боротьби, соціальних змін та революцій, адже народ не може стати вільним в умовах політичного, соціально-економічного чи духовного поневолення. Свободи ніхто нікому ніколи не дарував, її завжди здобували. Тому з природою свободи пов’язана постійна боротьба за неї, і наявна свобода потребує пильного захисту.
Проблема свободи, як екзистенційного виміру людської сутності, поряд із важливими екзистенційно-цінністними поняттями соціальної рівності, політичної самостійності та національної незалежності народу займає вагоме місце в наукових та світоглядних пошуках Івана Франка. Дослідження згаданих понять виводить на поверхню заховані в глибинах творчої спадщини мислителя нові ідеї та візії, робить можливою новизну в оцінці деяких принципових фрагментів його творчості, дає змогу по-новому оцінити значення свободи в суспільному житті та визвольних змаганнях українського народу.
Розуміючи важливість суспільно-політичної, економічної та національно-духовної єдності для розвитку України І. Франко чітко ставив проблему свободи, відкидаючи всілякі облудні та оманливі теорії, які духовно обезвладнювали народ і зводили його на манівці. Розглядаючи національну незалежність як ключовий принцип у контексті філософії державності, І.Франко ще на початку 80-х рр. XIX століття наголошував, що усвідомлення свого національного єства і національної єдності є могутньою запорукою успіху боротьби за свободу. Розуміння останньої, як екзистенційного виміру сутності людини та народу, в поглядах мислителя має певну структуру, і включає низку органічно взаємопов’язаних компонентів.
Насамперед він акцентує на тому, що українці не матимуть суверенного існування, якщо не забезпечать собі самостійного й самодостатнього економічного розвитку. “Економічне питання таке важне, таке основне, що й при справі політичної самостійності всякого народу не те що поминути його не можна, але треба класти його як вихідну точку”,]. Осягнення економічної свободи та економічної самостійності для українців, як і, зрештою, для всякого іншого поневоленого народу, органічно пов’язується з суспільно-політичними та державними проблемами. Розуміючи це, І.Франко зазначав: щоб осягнути економічну свободу й незалежність український народ мусить здобути державно-політичну самостійність. “...національно-економічні питання самі собою, …пруть усяку націю до виборювання для себе політичної самостійності, а в противнім разі розкривають перед нею неминучу перспективу економічного невільництва, …культурного застою і упадку” [1, c.280]. Тому вимога осягнення економічної незалежності ставить перед українцями питання про першозначність здобуття державно-політичної самостійності як вирішального чинника визволення всього народу. Звідси постає завдання державно-політичної свободи української нації.
В “Одвертому листі до галицької української молодежі” (1905 р.) І.Франко, порушивши низку проблем з обсягу конкретних справ та дій тогочасного українства, наголосив на невідкладній потребі консолідації українців, і в цьому розрізі поставив доленосне запитання про творення української нації. Мислитель був переконаний, що не може бути свободи людини у своїй державі та державно-політичної самостійності, якщо народ у своєму духовному розвитку не вийшов із меж етнографічної свідомості й не піднявся до рівня розуміння свого національного “я”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: До питання свободи як екзистенційного виміру сутності народу в українській філософії другої половини XIX ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок