Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Філософія Як Особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.

Філософія Як Особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.

Назва:
Філософія Як Особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,86 KB
Завантажень:
235
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Філософія Як Особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.


План:
Вступ.
До питання визначення філософії.
Виникнення філософії .Аналіз різних поглядів на проблему виникнення філософії.
Синкретичний практично-духовний , релігійний, містичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи відношення людини до світу.
Філософія та інші форми суспільної свідомості.
Висновок.
Використана література.
 
 
 


Вступ .
Суспільна свідомість є сукупність ідеальних форм , які охоплюють і відтворюють суспільне буття , вони вироблені людством у процесі створення природи і соціальної історії.
В сучасних умовах докорінних змін у суспільстві процес розвитку суспільної свідомості розглядається як важлива умова реалізації багатогранних знань , що стоять перед людством , як активний , інтегруючий фактор прогресу суспільства.
Суспільна свідомість містить у собі форми ,тобто окремі види її ,кожний з яких характерний повним співвідношенням цінностей , знань та норм що існують як на стихійному так і на усвідомленому рівні форм суспільної свідомості народжуються як відображення суспільних відносин і живуть власним внутрішнім життям.
Філософія тісно пов'язана з усіма формами суспільної свідомості : з економікою , педагогікою, інформатикою , теорією культури . Не можливо не бачити тісного зв'язку філософії з практикою по відношенню до якої вона виступає в ролі методології . Жодна з глобальних проблем сучасності ( війна і мир ,збереження національного середовища) не вирішується без філософського осмислення , по-скільки всі вони вирішуються в контексті філософсько-світоглядних питань-людина і світ, людина і суспільство , добро і зло і т.д.
В центрі уваги філософії знаходиться головне питання : відношення людина –світ і її модифікація – людина-людина.
Буття світу і буття людини у їх співвідношенні суспільної свідомості.
До питання визначення філософії.
Філософія-від грецького philosofija-любов до мудрості , одвічна активна діяльна форма суспільної свідомості ,вчення про загальні принципи буття і пізнання , котра виробляє суспільну систему поглядів на світ і місце людини в ньому . Будучи детермінованою соціальною діяльністю, вона активно впливає на всі форми буття –буття речей, матеріальних процесів , станів природи і штучної природи , буття духовного, буття людини і суспільне буття . За свідченнями античних авторів саме слово «Філософія» вперше використав грецький математик мислитель Піфагор(580-497 до н.е.), який ні-бето сказав : «Мудрими є боги , а всі смертні –лишень любителі мудрості філософії».
З Піфагора , на думку античних мислителів бере початок традиція « любителів мудрості» називати «філософами» , а « любомудрування» - філософією .Таке етимологічне тлумачення слова « філософія» і є най простішим визначенням філософії .
Важливо підкреслити , що і за такого звуженого розуміння філософія не втрачає повністю своєї евристичної цінності і дає певні позитивні результати .
В античності існував термін «сім мудреців». До сімки мудреців античні мислителі зараховували в різних сполученнях більше 20 осіб. Про їх імена збереглись суперечливі свідчення . Досить цікаві думки з цього питання висловлює Карл Маркс. Так у зошитах з історії епікурейської , стоїчної і скептичної філософії (1844р) він пише: «Грецька філософія починається з семи мудреців, до яких належать іонійський натурфілософ Фалес , і вона закінчується першою спробою виразити в поняттях образ мудреця . Початок і кінець є не меншою мірою центр , середина , а саме Сократ . Ці субстанціональні індивіди стоять у центрі руху філософії , і це не просто зовнішній факт. Але вже в німецькій ідеології К.Маркс уточнює свою точку зору на цю проблему : взагалі ж sophos є перший образ , у якому стає перед нами грецький philosophos (любитель мудрості;-він виступає як ідеал у стансів , епікурейців , ново академіків і скептиків . Кожна з цих шкіл має звичайно ,свого власного «софос» (початок і кінець).
Аналіз висловлювань К.Маркса на проблему мудреця показує відмінність їх лише в одному ,а саме в оцінці належності «сили мудреців» до філософії чи до міфології, періоду її розпаду К.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Філософія Як Особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок