Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> КОНТРАВЕРСІЙНІСТЬ НАУКОВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІДЕЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

КОНТРАВЕРСІЙНІСТЬ НАУКОВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІДЕЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Назва:
КОНТРАВЕРСІЙНІСТЬ НАУКОВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІДЕЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,25 KB
Завантажень:
103
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
УДК 130.2
О. В. КРАВЧЕНКО
КОНТРАВЕРСІЙНІСТЬ НАУКОВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІДЕЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
Досліджуються особливості дисциплінарного статусу культурології у вітчизняній науковій практиці. Аналізуються концептуальні основи структуру в ання культурологічного знання. З'ясовується взаємозалежність між функціональними, інституціональними, теоретичними та соціокультурними складовими формування культурологічної парадигми.
Ключові слова: культурологія, культурологічні науки, культурологічні знання, професійна ідентифікація, культурологічна парадигма.
Исследуются особенности дисциплинарного статуса культурологии в отечественной научной практике. Анализируются концептуальные основания структурирования культурологического знания. Устанавливается степень зависимости между теоретической, институциональной, функциональной и социокультурной составляющими формирования культурологической парадигмы.
Ключевые слова: культурология, культурологические науки, культурологические знания, профессиональная идентификация, культурологическая парадигма.
The features of becoming of disciplinary status of culturology are investigated in domestic scientific practice. The conceptual grounds of structuring of culturological knowledge are analysed. The degree of dependence is set between theoretical, institutional,
functional and sociocultural the constituents of forming of culturo- logical paradigm.
Key words: culturology, culturological sciences, culturologi- cal knowledges, professional identification, culturological paradigm.
Система знання формується та встановлюється в різних формах, жодна з яких не є остаточною і абсолютно самодостатньою. Ідеться і про взаємовпливи різних наук, і про те, що спеціалізоване знання, яке ґрунтується начебто на власних підвалинах, виявляється більшою мірою залежним від суспільних настанов, ніж це іноді уявляється. Вироблені професійним середовищем правила та принципи, які визначають специфіку його репрезентації, які зберігають у собі онтологічну ретроспективу, так і задають гносеологічну перспективу; як виявляють колективну потребу в його системності, так і передбачають суб'єктивну практику його тлумачення та використання. Отже, зважаючи на всі складові певної наукової парадигми, можна говорити про формування особливої академічної субкультури, яка, очевидно, підпорядковується тим самим правилам соціалізації, що й інші варіанти соціокультурних утворень. Розгляд культурології, як репрезентативної системоутворюючої ідеї, на наш погляд, може викликати інтерес у контексті ідентифікації представників науки та освіти в умовах фундаментальних соціально-культурних трансформацій, що характеризують останні два десятиліття вітчизняної історії.
Метою статті є аналіз сукупності ідей, котрі репрезентують культурологію як систему, яка відображає певну динаміку пострадянської академічної культури. Фундаментальні проблеми культурології як пізнавальної системи вже висвітлювалися в українській гуманітаристиці, зокрема в працях Ю. Богуцького, В. Андрущенка, Л. Губерського, С. Кримського, В. Мейзерського, М. Михальченка, Б. Парахонського, В. Шейка та ін. [2, 3, 8, 14]. Але в тому аспекті, який представляє інтерес у цьому дослідженні, культурологія системніше висвітлювалася вченими Росії, де ця галузь знань набула майже «знакового» статусу, як певного барометра методологічних змін у системі наук [1, 4, 5, 11, 12, 13, 16]. Проте все виразнішим в інтерпретації культурології стає національно-культурний контекст, як явища, що відбиває особливості російських гуманітарних традицій. На наш погляд, має йти про культурологію як парадокс, що адекватно репрезентує специфіку трансформаційних процесів у пострадянській академічній культурі.
Поняття репрезентація з кінця ХХ ст. є дуже поширеним у соціологічному середовищі, де стало ознакою своєрідної культурологічної парадигми соціальної свідомості. У теорії пізнання під репрезентацією зазвичай мають на увазі представлення одного в іншому і через іншого. «Культурна репрезентація, — як зазначає відомий російський соціолог В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: КОНТРАВЕРСІЙНІСТЬ НАУКОВОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІДЕЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок