Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Проблеми історико-філософського дослідження містичного дискурсу

Проблеми історико-філософського дослідження містичного дискурсу

Назва:
Проблеми історико-філософського дослідження містичного дискурсу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,23 KB
Завантажень:
124
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Проблеми історико-філософського дослідження містичного дискурсу


На теренах сучасної філософської думки гострою постає проблема здійснення синтезу раціоналістичного філософського дискурсу з набутками альтернативних стосовно раціоналістичної систем знання. Проте визначення актуального становища у цьому діалозі потребує грунтовної основи, яку маємо витворити засобами дослідження історичної дійсності розвитку та становлення форм вказаної синкрези раціонального та ірраціонального у культурній спадщині людства. Однією з таких форм є містицизм на перетинах релігії з філософією та міфологією утворює певну культурну домінанту з власним світоглядним підгрунтям з певним набором суб'єктивних  практик скерованих на здобуття унікального досвіду та знання. Наявність вищевказаних ознак дозволяє стверджувати існування містичного дискурсу. Визначення структурно - семантичної специфіки цього дискурсу в цілому та відмінних характеристик конкретних історичних форм, зокрема, його втілення є актуальним завданням історії філософії, оскільки містицизм передбачає онтологічні, антропологічні, гносеологічні імплікації, які безперечно становлять інтерес для філософії.
Будь - який містицизм є певною онтологією таємного. Таємне виступає принаймні у двох іпостасях: таємне - як приховане і таємне - як непізнане. Вказане розрізнення дозволяє визначити містичне через трансцендентне. З огляду на це містичний дискурс у власному семіотичному аспекті є певною символікою трансцендентного, яка постає знаковим забезпеченням певної практики таємного. На відміну від науки, яка оперує логіко - дискурсивними поняттями, містичне знання потребує більш гнучких засобів означування -понять - концептів, які б завжди передбачали актуалізацію змісту. Згадана актуалізація смислу у процесі сприйняття містичного символічного ряду іншим суб'єктом забезпечується тим, що концепт синтезує у собі три здатності свідомості людини: акт пам'яті, спрямований у минуле; акт уяви, спрямований у майбутнє; та дію судження, яка відображає дійсне.
Концепт є особливим знаком, який передбачає не просто "гносеологічне пізнання буття за допомогою слова, а входження в саму його онтологію" [1;274]. Концепт є одиницею мови будь - якого апофатичного тексту, яка є принципово парадоксальною, адже антиномії тут складають стилістичну необхідність, оскільки є типовою ознакою творів авторів - містиків.
Стилі таємного від піфагорійців та неоплатоніків через псевдо- Діонісія Ареопагіта та Майстра Екхарта до німецьких романтиків містять певну діалектику життя, яка відрізняється від звичного абстрактно - метафізичного дискурсу. Вказана діалектика повя'зана з наступною економією означення, згідно з якою чим менше проявлено те, що не може бути явним, тим більш зрозумілим і простим є те, що явилось; чим більш проявленим є те, що не може бути явленим, тим сильніше воно пізнається та переживається, але водночас явлене стає більш загадковим і утаємниченим. Логіка міфу або символу можлива завдяки апофатичному моменту в предметній сутності слова. Нагнітання означеного моменту у слові збільшує здатності останнього охоплювати смислові можливості.
Емоційно - поетична єдність текстів, складених з таких слів - концептів, відображає екстримальний стан душі їх авторів або установку розуму, спрямованого на граничні можливості в логічній сфері. Але є певна специфіка щодо містицизму стосовно мови.
Містика не може бути розбудованою на запереченні мови. Навпаки, фундаментом містики є загальне знання мови та її можливостей.
Так, наприклад, однією з провідних тем містичного дискурсу Майстра Екхарта є тема Слова. Згідно з думкою німецького містика, Слово народжується від безтілесного слова до образу його та промовленого Слову як актуалізаціі заповітного Слова.
Дійсне слово народжується. Це народження Бог здійснює у вічності ,а людина-у власній обмеженості часом. Через образи душа сприймає тваринний світ, але в самій собі вона є вільною від образів і Бог може без будь - якого образу і подоби вільно поєднатися з нею.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Проблеми історико-філософського дослідження містичного дискурсу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок