Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Лудологічний принцип в філософській антропології канта

Лудологічний принцип в філософській антропології канта

Назва:
Лудологічний принцип в філософській антропології канта
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,89 KB
Завантажень:
300
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Лудологічний принцип в філософській антропології канта


Дослідження ігрового феномену в філософії традиційно було пов’язане з намаганням зрозуміти та пояснити сутність людини, особливі стани її душі, певні моделі світосприйняття, а також мотивації вчинків та форми самоусвідомлення. Невипадково гра займає досить помітне місце також і в художній літературі: як інтерпретаційні моделі поведінки та особливе ставлення до дійсності – насамперед в парадигмах бароко, рококо, романтизму, а також в деяких напрямках сучасної літератури. Проте для нас важливо, що на використанні лудологічного принципу побудована одна з визнаних моделей в сучасній філософській антропології.
Поняття гри (ігрового феномену), яке завдяки авторитету філософської герменевтики та постмодернізму поширилось та набуло популярності в сучасній філософській, культурологічній та науково-популярній літературі, взагалі можна вважати одним з найдавніших в філософії.
Проте варто також зазначити, що лудологія (від лат. ludi – гра; саме так прийнято в філософії іменувати теорію гри) була однією з найважливіших частин в філософських розбудовах Платона, Плотіна, Канта і Гадамера, відігравала помітну роль в філософії видатного українського мислителя Григорія Сковороди, хоча в багатьох інших філософських системах вона все-таки залишалась другорядним елементом.
Ми розглянемо значення лудологічного принципу для антропології насамперед на прикладі концепції самого Канта і тієї традиції, яка походить від нього та інтерпретації його робіт. До цієї традиції належали, зокрема Йохан-Вольфганг фон Гьоте, Фрідріх фон Шіллер, Якоб Буркхардт, Хосе Ортега-і-Гассет, Йохан Хейзінга, Ханс-Георг Гадамер.
До теперішнього часу більшість сучасних дослідників, як правило, пов’язують початок активного використання інтерпретативних ресурсів гри в філософській антропології з появою у тридцяті роки двадцятого століття відомої роботи голанського історика і культуролога Йохана Хейзінги “Homo ludens” (6). Проте, на нашу думку, вже у роботах Іммануїла Канта і, дещо пізніше, в теоретичних творах Фрідріха Шіллера були визначені основні особливості та еврістичні параметри лудологічного принципу в антропології.
Можна вважати, що засновник німецької класичної філософії Іммануїл Кант, який взагалі був найвеличнішою постаттю серед тих філософів Нового часу, що досліджували феномен гри, приділяв їй велику увагу. Відзначимо, що у всі періоди творчості Іммануїла Канта лудологічні проблеми займали досить помітне місце в його філософських розбудовах, зокрема в таких творах, як: “Критика чистого розуму“, “Критика практичного розуму“, “Критика здатності судження“ (3), а також "Антропологія з практичної точки зору" (2).
На відміну від багатьох своїх попередників на теренах лудології (Платон, Арістотель, Плотін, середньовічні і ренесансні мислителі), Іммануїл Кант не намагався гіпостазувати ігровий феномен у фундаментальних витоках буття. Сфера лудологічного свідомо обмежувалась ним тільки суб’єктом та сферою його свідомості. Саме тому ігровий феномен постає в кантіанській філософії насамперед в якості коррелята суб’єктивності.
В своїх основних працях: “Критика чистого розуму“, “Критика практичного розуму“, “Критика здатності судження“, а також "Антропологія з практичної точки зору" Іммануїл Кант послідовно дослідив ті різноманітні чинники свідомості, які, на його думку, укладають собою норми пізнання природи (закони) і волі (хотіння). Але якщо перші пов’язазувалися ним з природою, буттям, то другі – з обов’язком та свободою особистості. Проте ці світи природи та свободи необхідно поєднуються, на думку видатного філософа, за допомогою особливого світу – “естетичного”, основою якого постає судження. Здатність до судження, на думку Іммануїла Канта, перебуває між розумом та розсудком, між необхідністю та свободою, пізнанням та бажанням, з необхідністю поєднуючи їх. Однак, слід зауважити, що єдиною та необхідною умовою існування таким чином зображеного світу людини, на його переконання, може бути тільки гра.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Лудологічний принцип в філософській антропології канта

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок