Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Суперечності - основна рушійна сила взаємодії людського суспільства та природи і закономірність гармонійного етапу їх взаємовідносин

Суперечності - основна рушійна сила взаємодії людського суспільства та природи і закономірність гармонійного етапу їх взаємовідносин

Назва:
Суперечності - основна рушійна сила взаємодії людського суспільства та природи і закономірність гармонійного етапу їх взаємовідносин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,49 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 504.03
В'юн В.Г., Кузьменко О.Б., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили
Суперечності - основна рушійна сила взаємодії людського суспільства та природи і закономірність гармонійного етапу їх взаємовідносин
У статті показано, що людина на вищому ступені еволюції ж иття найбільше впливає на природу. Розкриваються суперечності, на підставі яких відбувається розвиток взаємовідносин суспільства та природи. Розглянуто етапи взаємодії людини з навколишнім середовищем та на підставі порівняння з періодами історичного розвитку концепції К. Маркса зроблено висновок щодо закономірності та неминучості нового гармонійного етапу їх взаємовідносин.
It's showed in the article that human being on the highest stage of the life evolution constantly has the most influence on the nature. There contradictions being revealed, on the principle, of which the development of the interrelations between society and nature takes place. The interactions between human being and environment are examined and on the principle of the comparison with the periods of the conception of historical development of K. Marx the conclusion about regularity and inevitability of the new harmonic stage of their interrelations is done.Взаємодія живої речовини з неживою частиною природи відбувалась весь геологічний період Землі. За В. Вернадським, біосфера - це "стійка динамічна система, рівновага, шо встановилася в основних своїх рисах з археозою й незмінно діє протягом 1,5-2 мільярди років [1]. Протягом цього періоду живий світ змінився невпізнанно по своїй складності, починаючи з синьо-зелених водоростей, які створювали органічну речовину за рахунок споживання сонячної енергії, води, вуглекислого газу і мінеральних солей і закінчуючи людським суспільством, яке використовує для свого існування майже всі відомі ресурси природи, все більше розширюючи як їх перелік, так і масштаби. Мінеральна інертна речовина переробляється життям, перетворюється на нову якість, нову живу речовину. Масштаби цього процесу вражають своєю швидкістю та розмахом.
Тому цілком природним стало те, що людина на сучасному етапі еволюції найбільше за всіх представників біосфери використовує природу.
З початку виникнення життя на Землі в процесі еволюції боротьба за існування служила важливішою умовою при взаємодії живих істот з природою. Людина опинилась на вершині еволюції, перемогла в боротьбі за існування, стала наймогутні- шою силою Землі. Людина - невід'ємна частина природи і безумовно підпорядковується законам її розвитку. Один із основних законів природи - закон єдності та боротьби протилежностей. Згідно з ним суперечності є основною рушійною силою розвитку природи. Тому суперечність між людиною та природою - основна рушійна сила розвитку їх взаємодії. На думку авторів, одна із основних суперечностей полягає в двоєдиній сутності самої людини: біологічній та розумово-соціальній. За своєю тілесною будовою й фізіологічними функціями людина належить до тваринного світу. Хижацьке відношення до природи - це в першу чергу проява біологічної сутності людини, яке залишилося в його свідомості з початку еволюції, коли вона була оточена ворожими силами природи і їй прихо- дилося у постійній боротьбі відстоювати своє існування. Але людина вже революційно відійшла та відрізняється від тварини. Розум, праця, соціальність та культурні стандарти протидіють тваринним інстинктам, що також проявляється в дбайливому ставленні до довкілля. Очевидно, що ні одна із сугностей людини не подолає іншу, але розвиток людини, у першу чергу психічний, приведе до свідомості гармонійних взаємовідносин з природою.
Людина стала наймогутнішою геологічною силою Землі. Масштаби людської діяльності вражають своїми розмірами, наприклад, людство щорічно видобуває близько 10 млрд. т гірських порід із надр Землі. Але, на жаль, одночасно з різким зростанням економічної могутності людини спостерігається відставання його духовного розвитку в ставленні до природи. Останнім часом ця суперечність привела до початку екологічної освіти, широкого фомадського руху за охорону довкілля, виникнення величезної кількості організацій "зелених".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Суперечності - основна рушійна сила взаємодії людського суспільства та природи і закономірність гармонійного етапу їх взаємовідносин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок