Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Любов – вищий духовний потенціал і сенс існування людини

Любов – вищий духовний потенціал і сенс існування людини

Назва:
Любов – вищий духовний потенціал і сенс існування людини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,11 KB
Завантажень:
509
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат
на тему:
“Любов – вищий духовний потенціал і сенс існування людини”


План
Любов – унікальна цінність людського існування.
Морально-етичний зміст любові:
а) свобода – шлях до осягнення істинної любові;
б) любов як взаємодія відповідальності і справедливості;
в) самозречення і самоутвердження – найвищі прояви любові.
Прояви любові в суспільстві: точки зіткнення і протидії.
Метафізична сутність любові.
Список використаної літератури.


Любов – унікальна цінність людського існування.
На протязі багатьох віків людина прагне розгадати таїну свого щастя, пізнати красу і велич своєї душі. Її людське єство постійно тягнеться до чогось Вищого, незвіданого і сокровенного, яке б живило її стомлену душу і тіло. Слідуючи за потягами своєї природи вона часто поринає у світ позитивних почуттів задоволення, захоплення і насолоди. І так поступово ці пошуки приводять її у світ вічного блага – світ любові. Тільки в любові і через любов людина стає людиною.
Численні філософські трактати, наукові праці неодноразово звертаються до цього сокровенного почуття. І все ж таки для кожного нового покоління етика любові залишається таємницею за “сімома печатками”, фортецею, яку потрібно підкорити самому, пройшовши нелегкий шлях здобутків і втрат.
Проблема любові найбільш часто постала сьогодні, коли в суспільстві отримали розповсюдження байдужість, зависть, лінивість душі. В цих умовах гострої нестачі любові як принципу взаємовідносин людини до людини дуже важливо не втратити саму здатність людини любити. Влучно зауважує про справжню цінність любові Платон у своїй праці “Бенкет”: “Мені здається, що люди зовсім не усвідомлюють істинної сили любові, тому що якби вони усвідомлювали її, вони б зводили їй величні храми і вівтарі і приносили величні жертви, а між тим нічого подібного не робиться, хоча все це потрібно робити в першу чергу (8; с. 9).
Складність і важливість любові продиктована тим, що в ній зібрані в органічному цілому фізіологічне і духовне, особисте і загальнолюдське, інтимне і загальноприйняте. Без любові не може сформуватися моральний вигляд людини. Вона може бути в різній мірі розвинута, але її не може бути, в протилежному випадку не було б людини. Л. М. Толстой так тлумачить відсутність любові: “Те, що ти не любиш, не означає, що в тебе немає любові, а тільки те, що в тебе є дещо, що заважає любити... Твоя душа повна любові, але вона не може відкритися, тому що твої гріхи не дають їй змоги. Звільни душу від того, що її очорнює” (7; с. 205).
Любов як духовний чинник одночасно являється і керівною потребою людини, одним з головних способів закріплення її в суспільстві. Любов – це корінь з якого розвивається усе людське життя. Людське життя комусь або чомусь присвячене. Якщо у людини немає хоча б незначної мети, її життя може наповнитись будь-якими дурницями, відносно яких складно вирішити для чого вони взагалі їй потрібні.
Всяка любов являється любов’ю до конкретних, даних в почутті речей. “Любов до ближнього, пише Г. В. Гегель, - це любов до людей, з якими вступаєш у відносини, любов до добра – любов до конкретних його проявів, любов до прекрасного – потяг до речей, які несуть в собі красу, але не любов до “краси взагалі” (4; с. 142).
Не можна любити людство, як не можна любити “людину взагалі”, можна любити тільки дану, окрему, індивідуальну людину у всій її конкретності.
Важливою рисою любові є її універсальність: кожна людина знаходить свою любов і кожен є або з часом стає об’єктом чиєїсь любові. Людина, якою б вона не була завжди мріє про любов і шукає її. Головна причина цьому: любов – найбільш доступний кожному спосіб самоутвердження. Любов може спалахнути і погаснути, одна любов може замінитися або витіснитися іншою, але людина завжди або любить або сподівається полюбити, або живе спогадами про минулу любов.
“Любов, на думку В. В. Розанова, а саме чуттєва любов, не дивлячись на її блискавичні і руйнівні інколи прояви дорогоцінна, велика і загадкова тим, що вона пронизує все людство якимись палючими променями, але одночасно і нитками такої пружності, які “в вогні не горять, і в воді не тонуть” (17; с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Любов – вищий духовний потенціал і сенс існування людини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок