Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Рецепція філософсько-естетичних засад модернізму у текстуальному полі В.Петрова-Домонтовича.

Рецепція філософсько-естетичних засад модернізму у текстуальному полі В.Петрова-Домонтовича.

Назва:
Рецепція філософсько-естетичних засад модернізму у текстуальному полі В.Петрова-Домонтовича.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,41 KB
Завантажень:
260
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Рецепція філософсько-естетичних засад модернізму у текстуальному полі В.Петрова-Домонтовича.
Літературно-мистецький процес 20-х рр. ХХ ст. в Україні був позначений творенням нових парадигм художньо-образної авторської свідомості, нових форм і структур творчості, які спізвучні з ідеями, якими жила тогочасна Європа. Саме тому важливим є науковий аналіз творчості тих українських художників слова, в яких зв’язок із модерністською європейською культурною традицією виражений найбільш яскраво. Це стосується насамперед інтелектуально-психологічної романістики В.Домонтовича, вилученої свого часу з українського літературного процесу, табуйованої як мистецьке явище і порівняно недавно (після півстоліття замовчувань) повернутої до координат національно-культурного вжитку.
Щоб збагнути площину мислення Віктора Петрова (Домонтовича, Віктора Бера)Письменник творив під різними псевдонімами – він ставив підпис “Віктор Петров” під науковими працями, “В. Домонтович” – під прозовими художніми текстами, “Віктор Бер” – під філософсько-культурологічними., треба відштовхуватись від того, що його філософські, наукові та художні твори вирізнялися нерозривною цілісністю, внутрішньою єдністю та особливістю авторської мови. Йому вдалося поєднати образне бачення та відтворення художника слова із теоретичним мисленням науковця, адже ідейно-естетичне сприйняття пов’язане з понятійно-інтелектуальним тим, що воно створює мистецькі твори відповідно до етико-філософських засад письменника.
Відомо, що формування філософських поглядів Віктора Петрова Домонтовича пов’язується з його роботою в УАН та перебуванням у еміграції (м. Мюнхен). Філософсько-історичні, естетико-культурологічні проблеми цікавили його завжди, знаходили відображення у різних аспектах наукової діяльності: фольклористичному, історичному, культурологічному, археологічному, філософському, літературознавчому, лінгвістично-індоєвропейському.
В.Петров вважав, що сучасна доба переживає кризу гуманістичних, суб’єктивних цінностей. Саме тому, дослідник історіософії В.Домонтовича І.Фізер пише: “Історіософія В.Петрова сформульована не лише текстуально, а й шляхом осмислення тієї драматичної безпосередності свого часу, що в ній він був і об’єктом, і суб’єктом” Фізер. І. Український Фуко чи французький Петров? Разюча схожість двох історіософів // Наукові записки національного університету “Києво-Могилянська Академія”. Серія: Філологія. – К., 1999. – Т. 17. – С. 44.. Висновки вченого про катастрофічний характер зміни епох екзистенційно закорінені у ХХ ст. Над усім панує епоха, а функція людини в кожній добі інша. У зміні діб втрачає вагу сталість особи. “Жоден із нас не має власної біографії, бо його біографія належить відтинкам епох, які круто відрізняються один від одного... Зміну діб сприйнято як особисте переживання. Її усвідомлено на прикладі власної долі. Трагедія останніх поколінь полягає в тому, що вони живуть уривками уявлень різних діб, тоді як вони належать новій, іншій, якої вони ще не уявляють собі” Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1999. – С. 330. . Криза технічної епохи, завершення епохи механічного поступу, її деградація, сучасна епоха як фінал п’ятсотлітнього процесу технічного розвитку (типово модерністичне сприйняття) – лейтмотивні, визначальні ідеї Віктора Бера. Усвідомлення кризи ренесансного й загалом новочасного гуманізму так само становить чи не найголовнішу ознаку філософії ХХ ст. Гуманізм Ренесансу визначив людину як міру всіх речей. Крах цієї ідеології зафіксували представники модернізму ще у 10-х рр. ХХ ст.
Ці ідеї проектуються на романістику В.Домонтовича, адже для письменника архетипним (та цікавим) стає герой, який гостро переживає кризу ідеології.
Мотив онтологічної, безтілесної, буттєвої розпорошеності є тотальною ознакою суспільства 20-х рр. ХХ ст. У романі “Доктор Серафікус” В.Домонтовича головний герой – Комаха – є “продуктом технократичної доби, результатом невпинного прогресу, який призвів до появи людини-автомата.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Рецепція філософсько-естетичних засад модернізму у текстуальному полі В.Петрова-Домонтовича.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок