Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Проблема справедливості в сучасній соціальній філософії

Проблема справедливості в сучасній соціальній філософії

Назва:
Проблема справедливості в сучасній соціальній філософії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,64 KB
Завантажень:
453
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Проблема справедливості в сучасній соціальній філософії


Справедливість завжди перебувала в центрі уваги філософів і науковців гуманітарного спрямування, під час розгляду людини, як істоти політичної (чи коректніше було б сказати, “полісної”, у розумінні Аристотеля), соціальної, тої, яка не існує ізольовано, відтак впливає і зазнає впливу, тобто є водночас суб’єктом і об’єктом соціальної дії.
Дамо робоче визначення справедливості, необхідне для розуміння теорій справедливості, про які йтиме мова. Отже, справедливість — це загальна моральна санкція спільного життя людей, що розглядається головним чином під кутом зору протистояння бажань, інтересів, обов’язків; спосіб обґрунтування і розподілу між індивідами вигод і тягарів їх спільного існування в рамках єдиного соціального простору. Таким чином, специфічний предмет справедливості — благо і зло спільного існування в рамках єдиного соціального простору.
Існують два значення поняття справедливість — широке і вузьке. В широкому сенсі справедливість є розумністю суспільного життя; вона співпадає з моральністю в її проекції на соціальну сферу, є основною чеснотою соціальних інститутів. В спеціальному, вузькому сенсі слова справедливість є морально санкціонована співрозмірність у розподілі вигод і тягарів спільного життя людей, ступінь довершеності самого кооперування діяльностей і взаємного врівноваження конфліктуючих сторін в суспільстві і державі.
Для побудови теорії справедливості суттєвим є визнання того, що індивіди розглядаються в аспекті їх спільного життя, як ті, що потребують один одного і тому рівні між собою. В етичному аспекті справедливість виступає як рівність у можливості бути щасливими й у володінні необхідними для цього благами. Усяка цільна концепція справедливості виходить з основних і однаково доступних індивідам цінностей, а всяка соціальна практика справедливості припускає деякий, щоразу історично конкретний, набір матеріальних і духовних благ (від безкоштовної роздачі їжі в античних полісах до блага волі в сучасних ліберальних демократіях), до яких усі громадяни мають споконвічно рівний доступ. Тут крапкою відліку і вихідною нормативною підставою справедливості є взаємність золотого правила моральності.
У правовому аспекті справедливість виступає як формальна рівність, однаковість масштабу (вимог, законів, правил, норм), за допомогою якого «вимірюються» і їхні вчинки, що стають у такому випадку особами, зрівняними між собою як суб'єкти права. І в моралі й у праві справедливість виявляється рівністю, але істотно різною.
Моральна (етична) справедливість — це, можна сказати, рівність безкінечностей, люди тут рівні так, як можуть бути рівні довершені світи. Детальніше ми зупинимось на цьому аспекті справедливості розділ “Справедливе і добре” з роботи Поля Рікера “Справедливе: між законним і добрим”. Правова справедливість, напроти, є рівність одиниць, вона цілком укладається в рамки арифметичної рівності, але й у відомому сенсі тільки її і можна вважати рівністю, люди тут рівні саме як суб'єкти права, ніби в них не було інших властивостей, інтересів, потреб, цілей, крім як виконувати норми права. Цей аспект буде деталізований під час розгляду розділу “Справедливе і законне”, згадуваної нами роботи. Люди рівні й у якості «співзасновників» соціального простору. Але сам акт установи полягає в легітимації нерівності занять і статусів, що утворюють структуру засновуваного соціального простору (поділ праці, виділення органів керування і т.д.). Проблема полягає в сполученні, з'єднанні рівності і нерівності.
Існують два види (форми) справедливості, виділених ще Аристотелем, які складають наріжну конструкцію всіх наступних теорій справедливості: розподільна, чи дистрибутивна, справедливість і та, що зрівнює, чи ретрибутивна, справедливість . Вони являють собою способи розподілу благ, яких не вистачає на всіх, хто на них претендує, і які взагалі не можуть бути розподілені без того, щоб когось не обділити.
Крім того, Аристотель розрізняв загальну і приватну (спеціальну) справедливість.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Проблема справедливості в сучасній соціальній філософії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок