Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Простір та час як атрибутивні форми матерії

Простір та час як атрибутивні форми матерії

Назва:
Простір та час як атрибутивні форми матерії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,43 KB
Завантажень:
467
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Простір та час як атрибутивні форми матерії
План
Вступ
Простір і час є загальними формами існування матерії. Матерія, що рухається, постійно перебуває у просторі і часі. Простір - це форма буття матерії, яка характеризує її протяжність; час - це форма буття матерії, яка характеризує послідовність, тривалість, ритм і темп, відокремленість стадій розвитку матеріальних процесів.
На ранніх етапах розвитку філософії і науки простір і час були як незалежні одна від одної сутності. Простір, зокрема, розглядався як однорідна, нескінченна, нерухома порожнеча, що заповнюється атомами, елементами світу, субстанціями. Далі простір уявлявся однорідною і нескінченною протяжністю і не більше. Те саме можна сказати й про час. У механіці Ньютона, наприклад, вік розглядався як рівномірна послідовність, тривалість, що поступово розгортається.
1. Просторово-часові властивості світу
Історичний досвід людства, логіка пізнання світу переконують нас у тому, що світ — це рухома матерія, а пізнання форм руху матерії неможливе без знання про простір і час.
Простір і час — це філософські категорії, які відображають основні форми існування матерії. Просторово-часові характеристики має будь-яке явище буття світу. Якщо простір є найзагальнішою формою сталості, збереження змісту об'єктивної реальності, то час — це форма його розвитку, внутрішня міра його існування та самознищення. Єдність просторово-часових властивостей світу називають просторово-часовим континіумом, а їх універсальність і цілісність (континуальність) — формою організації всього розмаїття нескінченного світу. Кожна частинка світу має власні просторово-часові характеристики. Розрізняють соціальний, історичний, астрономічний, біологічний, психологічний, художній, філософський зміст простору і часу.
Історична еволюція поглядів на простір і час пов'язана з практичною, суспільно-історичною діяльністю людини. Змінюється, розвивається суспільство, змінюються і розвиваються просторово-часові уявлення про буття світу. Якщо для міфологічного світогляду час циклічно відтворює пори року, то в межах релігійного світосприйняття час набуває стріловидної форми: відтворення світу через тимчасове теперішнє до райської або пекельної вічності.
2. Абсолютна і відносна концепції простору і часу
У філософії з опорою на природничонаукові знання сформувалося декілька концепцій простору і часу. Традиційно серед них виділяють дві — абсолютну й відносну, тобто концепції абсолютності (субстанціональності) простору і часу та відносності (реляційності).
Концепція абсолютності домінувала в уявленнях про світ до кінця XIX ст. Найвиразніше вона представлена в ученнях Ньютона і Лапласа. Суть її можна виразити так.
1. Простір і час є загальними, але самостійними, зовнішніми щодо світу (матерії, природи, людського буття) реальностями. Вони об'єктивні, але незалежні від матеріальних систем. Простір і час є певним вмістилищем світу, своєрідними осями координат, в яких перебуває усе суще.
2. Простір і час абсолютні ще й тому, що їх властивості незалежні одна від одної.
3. Простір і час абсолютні, бо їхні властивості незмінні. Простір — це безкінечна протяжність, він тривимірний, лінійний, неперервний. Час — одномірний, спрямований (від минулого до майбутнього), незворотний. Це тривалість, у якій відбуваються всі процеси. Час асиметричний, оскільки неможливе повторення пройдених станів, причинно-наслідковий зв'язок незворотний.
Реляційна концепція спочатку сформувалася у філософії, а через кілька століть отримала природничонаукове обґрунтування.
Передумовами появи цієї концепції стали ідеї Декарта, Лейбніца, науково підтвердило її природознавство XX ст., передусім теорія відносності А. Ейнштейна. За аналогією до концепції абсолютності простору і часу, суть реляційної концепції можна сформулювати у таких тезах.
1. Відповідно до цієї концепції простір і час є загальними формами існування світу, буття матерії, але не зовнішніми щодо них властивостями. Простір і час нерозривно пов'язані, залежні від форм руху матерії, структурних особливостей і процесів розвитку, що відбуваються в різних типах матеріальних систем (наприклад, залежність просторово-часових параметрів від швидкості руху, впливу потужних гравітаційних полів і т.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Простір та час як атрибутивні форми матерії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок