Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції

Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції

Назва:
Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,07 KB
Завантажень:
346
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції


Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки. Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів перекладу.
Століття академічного вивчення арабської філософії на Заході, започатковане Ю. Зенкером, М. Сімоном, Д. Марголіусом та іншими сходознавцями [11, с. 2], відкрило нові обрії розуміння арабського філософського світогляду, що стало можливим завдяки публікації арабомовних філософських текстів та їх перекладів у Європі з відповідними критичними коментарями [11, с. 1-5].
Неабиякий внесок у цю справу належить авторам арабських словників, зокрема Е. Лейну, який включав до статей і значення термінів у філософії [15]. В більш пізній період з’являється низка досліджень, присвячених вже безпосередньо арабській філософській лексиці (праці Гуашон, Боніца, Лаланде та ін. [14, с. XVII]).
Зовсім протилежна ситуація склалася в Україні. З часів свого виникнення українське сходознавство фактично не звертало уваги на філософську думку арабського світу. Але проблема інтерпретації та можливості співвіднесення арабської філософської лексики з відповідними смисловими та лексичними одиницями української мови залишається досить актуальною, адже арабський філософський лексикон загалом виступає як своєрідний місток між грецькою античністю та європейським середньовіччям [17, с. 10]. В контексті сучасних спроб відновити в Україні вивчення східних філософських традицій [4, с. 90; 5] неабияка увага звертається саме на можливості відтворення іншомовних філософських концептів в межах української філософської лексики, яка, на думку автора даної статті, ще перебуває у початковому стані свого розвитку. Реалізація подібного проекту виходить за межі суто мовознавчого аналізу, адже, як відзначав свого часу аль-Фарабі, арабська філологія вивчає мову, в першу чергу, в її загальних, «народних» інтерпретаціях, оминаючи лексику філософських наук [34, с. 33-34], яку ми, в свою чергу, можемо назвати «метамовою». Тому в межах даної роботи ми намагалися привернути увагу до можливості перекладу найуживаніших в класичній арабській філософії термінів на українську мову (зокрема, категорій онтології, метафізики, гносеології), намагаючись реконструювати їхнє значення шляхом категоріального, контекстуального, логіко-семантичного, етимологічного та, власне, історико-філософського аналізу, співставляючи з наявними в українській мові відповідниками. Виходячи з логіки предметного поля самої філософської думки, автор статті обрав для прикладу такого аналізу низку понять, вживаних в онтологічних та гносеологічних теоріях. Особливості арабського філософського мислення (відсутність зв’язки «бути» у граматичних конструкціях [16, с. V], [11, с. 29-30], використання несуфіксальних форм словотвору (тахрідж – «виведення», тадмін – «зіставлення», маджіз – «символізація» та ін. [11, с. 28-29]), єдність процесуального та субстанційного [9, с. 382]) та кількість варіацій у першоджерелах не дозволяють означити фіксовані терміни зі значним ступенем конкретизації. Автохтонна традиція (щоправда, вже у пізній період) відносила переклад до логічної процедури, про що свідчить наступний фрагмент контрфілософської праці традиціоналіста Ахмада ібн Таймійї (1263-1328 рр.): «Висловлене у відповіді на запитання «що це?» є тим шуканим, яке пізнається через визначення (курсив наш. – М.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок