Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Етика як філософська наука

Етика як філософська наука

Назва:
Етика як філософська наука
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,09 KB
Завантажень:
336
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Етика як філософська наука


Міркуючи далі над природою моралі (в широкому розумінні, тобто включаючи й моральність) як предме-та етики, неважко переконатися, що предмет цей досить своєрідний. Його неможливо звести до звичай-ного зовнішнього об'єкта, котрий ми можемо виділити з його оточення, описувати, вимірювати, аналізувати як певну окрему цілість. Можна скільки завгодно дослід-жувати енергетичний аспект того чи іншого людського вчинку, будувати його математичні моделі, розглядати його як фізіологічний акт чи соціальний феномен, як відтворення певних традиційних взірців поведінки, як символічне діяння тощо — і все ж нічого не з'ясувати в його власне моральному єстві. Можна розглядати біологічні, психологічні, соціокультурні, етнічні умови й чинники формування певного типу людської вдачі, осмислювати його під кутом зору фрейдівської концепції лібідо і т. п. — і залишатися як небо від землі далеким від розуміння його етичних характеристик. Осягнути останні неможливо, не вводячи безпосеред-ній предмет розгляду — скажімо, той або інший поведінковий акт людини — в цілісну систему загаль-ного людського осмислення дійсності, що включає ті або інші ціннісні орієнтації, уявлення про добро і зло, свободу й справедливість тощо. Не звертаючися до цієї сфери теоретичних і практичних універсали (найбіль-ших узагальнень, що описують певний стан світу і людського світовідношення загалом), ми не в змозі будемо не тільки з'ясувати власне моральну якість того чи іншого людського вчинку, але навіть визначити його принципове відношення до галузі моралі в цілому. Проте зазначені універсали' — предмет роздумів і пошуків філософії як особливої галузі людського піз-нання. Звідси й випливає, що етика, принаймні у своїй сутнісній основі, може бути тільки наукою філософсь-кою (що, зрозуміло, не виключає існування часткових, віддалених від філософської тематики галузей етичного пізнання — скажімо, тих або інших прикладних фахо-вих етик, емпіричного моралезнавства тощо). Що ж, зрештою, являє собою мораль (звичайно, разом із моральністю) як модифікація подібного за-гального відношення людини до світу? Історія філософії й етики знає чимало спроб відпо-вісти на це запитання. Тут ми пошлемося на лаконічне визначення моралі, ідея якого належить недавно померлому московському професорові О. І. Титарен-ку, — не тому, що вважаємо його остаточним або бездоганним, а просто через те, що воно поєднує в чіткій і стислій формулі саме ті риси моралі, які для етики як філософської науки є найістотнішими. Отже, відповідно до даного визначення (з нашими деякими уточненнями) мораль постає як такий прак-тично-оцінний спосіб відношення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людей з точки зору принципово-го протиставлення добра і зла.
Що це, власне, означає? По-перше, мораль як предмет етики являє собою концентрований вияв саме практичного, активно-пере-творювального ставлення людини до життя. Вона зна-ходить свої духовні витоки в царині людської волі, практичного розуму, за словами великого німецького філософа І. Канта (1724—1804). Відповідно до цього, й етику як науку в безмежному океані різноманітних вдач, характерів, форм поведінки і спілкування ціка-вить передусім вимір належного, того, що має бути: як належить чинити, поводитися, спілкуватися, які цін-ності слід втілювати в життя, в якому напрямі вибудо-вувати власну особистість тощо. Зауважимо, що в цій практичній спрямованості, притаманній моралі загалом, деякі етики розрізнюють дві істотно відмінні форми, що за аналогією з від-повідними латинськими граматичними конструкціями (бажальний і наказовий способи дієслова) одержали назву оптативної й імперативної. Для етичної думки останніх століть більш звичною є саме імперативна мораль, в основі якої лежить те чи інше веління (іліре-ratum з латини — наказ, веління), вимога або заборона щось робити. Класичним виразником і теоретиком подібної моралі і є І. Кант, котрому належить вчення про основоположний моральний обов'язок — кате-горичний імператив; вимоги цього морального закону є абсолютно безумовними й виконувати їх, за Кантом, слід із самої лише чистої поваги до них.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Етика як філософська наука

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок