Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Біологічна етика в системі практичної філософії

Біологічна етика в системі практичної філософії

Назва:
Біологічна етика в системі практичної філософії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,35 KB
Завантажень:
456
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Біологічна етика в системі практичної філософії


Практична філософія — радше не в семантичному (тут вона має давні традиції), а в термінологічному аспекті — бере початок з кантівського поділу філософії на “практичний розум” та “теоретичний розум”. Відстоюючи примат практичного розуму над теоретичним, примат моральної поведінки над питаннями наукового пізнання, до сфери практичної філософії він відносив етику, філософію держави та права, філософію історії та релігії й навіть антропологію.
В сучасному світі зазначені проблеми під впливом невпинного поступу науково-технічного прогресу, а особливо негативних його наслідків надзвичайно актуалізувалися й стали об’єктом (предметом) пильної уваги філософів. Помітною є тенденція переміщення дослідницьких наголосів з традиційних проблем теоретичного розуму на проблеми практичної філософії.
Яскравим прикладом дослідника, який перейшов з позицій теоретичного розуму на позиції розуму практичного, є учень Е. Гуссерля та М. Хайдеггера Ганс Йонас. Його персональний досвід “переживання власного шляху мислення” приводить до усвідомлення того, що “тепер уже не задоволення від пізнання, а страх перед прийдешнім або ж страх за людину стає головним мотивом мислення, і останнє саме робиться тут уже діянням відповідальності”1.
Саме страх перед прийдешнім та дедалі більше прогресуюче почуття відповідальності привели до появи у світовому філософському процесі інтенції “реабілітації практичного розуму”. Одним із магістральних напрямів такої реабілітації, безперечно, є біоекологія.
Термін “біоетика” набув поширення в науці після виходу в світ книги В.Р.Поттера “Біоетика ? міст у майбутнє”2. Виникнення цього наукового напряму було своєрідною реакцією на технологічні та соціально-політичні “виклики” в сфері медицини й біології. Безпрецедентно складні етичні колізії, що постають перед суспільством, зумовлені новітніми медичними та біологічними технологіями, дедалі більшими можливостями впливу на людський організм, спонукають до пошуку шляхів виходу з драматичних ситуацій, які виникають у практичній діяльності трансплантологів, реаніматологів, психіатрів, біотехнологів тощо, до визначення міри відповідальності при прийнятті рішень. В загальноетичному контексті біоетика з подачі В.Р.Поттера постає як прикладний аспект з чітко визначеною спеціалізацією.
Традиційна медична деонтологія, яка ще з часів Асклепідів (Гіппократ) наголошувала свою увагу на багатоаспектному відношенні “лікар — пацієнт”, за сучасних умов значно розширила й конкретизувала своє дослідницьке поле, зокрема за рахунок проблем біомедичного експерименту, генної інженерії, аборту, евтаназії, новітніх технологій штучного запліднення та вибору статі дитини, трансплантології, а в останній час і клонування, перетворюється на структурний підрозділ біоетики.
Від середини XX ст. процес інтеграції біологічної та медичної етик набуває міжнародного характеру. Передусім це проявилося в забороні злочинних дослідів на людях (“Нюрнбергський кодекс”, 1947 р.), засудженні лікарями тортур (“Сіднейська декларація”, 1969 р.). До цього слід долучити матеріали “Женевської декларації” (1948), “Міжнародного кодексу з медичної етики” (Лондон, 1949 р.), “Гельсінгсько-Токійської декларації (1964 та 1977 рр.) та ін. Нині проблеми біологічної етики набувають статусу безумовної пріоритетності, про що свідчать події та документи, створені міжнародним співтовариством:
1993 р. — Міжнародний комітет з біоетики в Страсбургу провів міжнародний симпозіум “Етика та генетика людини” й підготував відповідні рекомендації для Європейської парламентської асамблеї;
1995 р. — Всесвітня організація охорони здоров’я розповсюдила документ під назвою “Резюме з етичних аспектів медичної генетики”;
1996 р. — Парламентська асамблея Ради Європи затвердила “Конвенцію про захист прав і гідності людини в галузі біомедицини”;
1998 р. ? відбувся IV Всесвітній конгрес з біоетики в Токіо.
Спеціалізована робоча група Ради Європи працює над удосконаленням нормативних актів “Конвенції по правах людини” в біомедичному аспекті та “Програми генетики людини” Всесвітньої організації охорони здоров’я, в якій розробляють етичні проблеми генетичних досліджень та медико-генетичної допомоги населенню.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Біологічна етика в системі практичної філософії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок