Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Уявлення українців про душу

Уявлення українців про душу

Назва:
Уявлення українців про душу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,78 KB
Завантажень:
366
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Уявлення українців про душу


1. Дохристиянські часи — XVIII ст.
Д
осліджуючи уявлення українців про душу в дохристи-янські часи, І. Огієнко зазначав, що ці уявлення пос-тупово змінювалися. Спочатку наші предки вважали, що по смерті душа не розлучається з тілом, тільки людина переходить до іншого світу. З цих причин клали до могили все необхідне для життя. Зго-дом почало переважати нове розуміння душі, згідно з яким по смерті душа відокремлюється від тіла і живе окремим життям вічно, тобто є безсмертною. Поширене в ті часи порівняння душі з перли-ною дістало своє відображення і в "Слові о полку Ігоревім".
У ті часи українці виводили своє розуміння душі з порівняння сну і смерті. Сон вони пояснювали як тимчасовий відхід душі від тіла, завдяки чому душа на короткий час зустрічається з потойбічним світом. Під час цих зустрічей душа дізнається, що станеться з люди-ною. На основі таких уявлень постали віра у пророчі сни й воро-жіння снами. Коли душа відлітає від тіла назавжди, настає смерть. Але смерть — це тільки тривалий сон. Тому померлий — це тільки сплячий, і хоч цей сон дуже довгий, але колись може припинитися.
Український народ уявляв собі душу як пару, хмаринку, дихан-ня, дим, вітерець або як пташку, чи метелика, бджолу, мушку. Вва-жали, що спочатку по смерті душа відлітає від тіла й перебуває не-далеко від дому аж до закінчення похоронного обряду. Тому перші три дні по смерті на вікні чи на столі ставили посудину з водою, щоб душа могла собі легко обмиватися, а то й пити.
Про вмістище душі в тілі були різні уявлення. Найчастіше вва-жалося, що душа перебуває на шиї, в ямці під адамовим яблуком. Таке розуміння відображене в "Слові о полку Ігоревім". Втім, умістищем душі також називали й печінку, груди, живіт, а то й людську кров. Саме тому вважали кров святою і закликали її шану-вати ("людська кров не водиця, проливати не годиться").
Вивчаючи народні казки та інші джерела, І. Огієнко дійшов вис-новку, що в давнину українці також вірили у переселення душ (метампсихоз). За його гіпотезою, ці уявлення сягають глибокої дав-нини, часів Дунайсько-Чорноморської доби. Предки вважали, що душа може переселитись у тварину або рослину, тому говорили: не вбивай одиноку мушку зимою в хаті — то, може, душа померлого
близького твого родича.
Для українців, вважав І. Огієнко, з давніх часів душа була свя-тою, а тіло грішним. Ще в дохристиянський період побутувало уяв-лення про те, що сорок днів після смерті людини душа, вийшовши з тіла, блукає, а потім іде на той світ. Люди вважали, що подорож душі на той світ дуже довга й небезпечна. Згідно з одними віруван-нями, душа, покинувши тіло, стає зіркою і дивиться згори на зем-лю, тому зорі — це душі померлих. За іншими віруваннями, кожна людина одержує свою зірку, яка її охороняє впродовж життя.
Про рівень знань праукраїнців можна судити з ідей Анахарсіса Скіфського (638—559 до н.е.), чиї наукові надбання, за свідченням дослідників, належать до культурної спадщини українства. Мається на увазі його положення про предмет судження і роль у цьому знань та мислення людини. Про ці думки Анахарсіса Скіфського згадує давньогрецький мислитель Платон (427—347 до н. е.). Ідеї самого Платона, як і іншого давньогрецького філософа — Арістотеля (384— 322 до н. е.), були поширені серед українських мислителів. Зокрема про те, що душа після смерті залишає тіло і переселяється у "світ ідей" (Платон), про те, що душі притаманна цілеспрямованість, що душу слід розглядати як рушійну силу, як активне начало, яке пе-ретворює можливості у дійсність (Арістотель). Згідно з вченням Арістотеля, душа шукає і орієнтується на майбутнє, якого ще немає, і сама душа набуває контурів майбутніх подій.
Для стародавніх уявлень про душу був властивий аніматизм (від лат. апітаШк — одушевлений), тобто люди того часу переносили свої психічні властивості на природу, ставилися до природи як до живої істоти. Первісна людина вважала, що всі предмети навколо неї жи-вуть таким самим життям, як і вона, і всі вони мають бажання, по-чуття, тому до оточуючих предметів можна звертатись з проханнямиНа думку Роберта Маретта, аніматизм був попередником ані-мізму (від лат.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Уявлення українців про душу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок