Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> реферат на тему: Основні функції філософії

Основні функції філософії / сторінка 3

Назва:
Основні функції філософії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,18 KB
Завантажень:
340
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Першу спробу обрисувати коло задач філософії, перед особою існуючих і тільки починаючих формуватися конкретних наук, у свій час почав Аристотель. На відміну від приватних наук, кожна з який зайнята дослідженням своєї області явищ, він визначив філософію як навчання про першопричини, першопринципах, самих загальних початках буття. Її теоретична міць представилася Аристотелеві несумірної з можливостями окремих наук і викликала його замилування. Він назвав цю галузь знання «пані наук», вважаючи що інші науки, як рабині, не можуть сказати їй проти жодного слова. У міркуваннях Аристотеля відбите характерна для його епохи різка розбіжність філософської думки і спеціальних дисциплін за рівнем їхньої теоретичної зрілості. Така ситуація зберігалася протягом багатьох сторіч. Підхід Аристотеля надійно затвердився у свідомості філософів титулами «королева наук» і «наука наук».

У Древньої Греції філософія зародилася в якості всеосяжної науки - саме слово «філософія» означає «наука». Ця наука була спрямована на усе, що взагалі було здатне або здавалося спроможним стати об'єктом пізнання. Будучи спочатку єдиною і нероздільною наукою, філософія, при диференційованому стані окремих наук, ставала почасти органом, що з'єднує результати діяльності всіх інших наук і одне загальне пізнання, почасти провідником морального і релігійного життя. Ідеї, спочатку висунуті ще в античній філософії, лише в 17-18 сторіччях перетворилися в природньонауковий факт - можна говорити про визначені функції, що прогнозують, стосовно природознавства.

У 19-20 сторіччях, на новому етапі розвитки знань, зазвучали протилежні судження про велич науки і неповноцінності філософії. У цей час виникнуло і набуло впливу філософський плин позитивізму, що поставив під сумнів пізнавальні можливості філософії, її науковість, одним словом переводячи «королеву наук» у «служниці». У позитивізмі був сформований висновок про те, що філософія це сурогат науки, що має право на існування в ті періоди, коли ще не склалося зріле наукове пізнання. На стадіях же розвитої науки пізнавальні претензії філософії об'являються неспроможними. Проголошується, що зріла наука - сама собі філософія, що саме їй посильно брати на себе й успішно вирішувати заплутані філософські питання, що збуджували розуми протягом сторіч.

До всього іншому відмінністю філософського знання від інших є те, що філософія - єдина з наук пояснює що таке буття, яка його природа, співвідношення матеріального і духовного в буття.

Подивимося, як наука і філософія взаємодіють між собою. Науково-філософський світогляд виконує пізнавальні функцій, родинні функціям науки. Поряд із такими важливими функціями як узагальнення, інтеграція, синтез усіляких знань, відкриття найбільше загальних закономірностей, зв'язків, взаємодій основних підсистем буття, про котрий уже йшла мова, теоретична масштабність, логічність філософського розуму дозволяють йому здійснювати також функції прогнозу, формування гіпотез про загальні принципи, тенденціях розвитки, а також первинних гіпотез про природу конкретних явищ, ще не пророблених спеціально-науковими методами.

На основі загальних принципів раціонального розуміння філософська думка групує життєві, практичні спостереження різноманітних явищ, формує загальні припущення про їхню природу і можливі засоби пізнання. Використовуючи досвід розуміння, накопичений в інших областях пізнання, практики, вона створює філософські «ескізи» тих або інших природних або суспільних реалій, підготовлюючи їх наступну конкретно-наукову проробку. При цьому здійснюється умоглядне обмислення принципово припустимих, логічно і теоретично можливих варіантів. Таким чином філософія виконує функцію інтелектуальної розвідки, що також служить і для заповнення пізнавальних прогалин, що постійно виникають у зв'язку з неповним, різним ступенем вивченості тих або інших явищ, наявністю «білих плям» пізнавальної картини світу. Звичайно, у конкретному - науковому плані прогалина має бути заповнити спеціалістам - ученим іншої загальної системи світорозуміння. Філософія ж заповнює їхньою силою логічного мислення.

Спеціалісти, що вивчають усілякі конкретні явища, потребують загальних, цілісних уявлень про світ, про принципи його устрої, загальні закономірності і т.д. Проте самі вони таких уявлень не виробляють - у конкретних науках використовується універсальний розумовий інструментарій (категорії, принципи, різноманітні методи пізнання), але вчені спеціально не займаються розробкою, систематизацією, осмисленням пізнавальних прийомів, засобів. Загальносвітоглядні і теоретико-пізнавальні підстави науки вивчаються, спрацьовуються і формуються в сфері філософії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Основні функції філософії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок