Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Філософія епохи відродження

Філософія епохи відродження

Назва:
Філософія епохи відродження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,09 KB
Завантажень:
206
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Філософія епохи відродження
Нові суспільні відносини, зародки яких починають з'являтися вже наприкінці XIII — на початку XIV ст., виростали з тенденцій перетворення особистісного характеру феодальних відносин на певному етапі розвитку «у речове відношення», на чому, як уже зазначалось, наголошував К. Маркс у підготовчих рукописах до «Капіталу». Буржуазна власність, інакше кажучи, вже на ранніх етапах свого становлення виявляє себе як певного роду безпосереднє володіння предметно-речовими елементами (знаряддями і засобами виробництва і вироблюваними за їх допомогою і'ц.фішми тілами). Що ж до здатності робітника виготовляти ці товарні тіла (робочої сили), то вона належить капіталісту, принаймні формально, оскільки обмінюється робітником на певний предметно-речовий еквівалент (заробітну плату). Відбувається ніби «повторення» рис предметності (речоності), притаманних античній (рабовласницькій) власності.
І справа не в тому, що таке «повторення» має бути згідно з законом заперечення заперечення (буржуазна власність, заперечуючи власність феодальну, і справді виступає по відношенню до античної власності подвійним запереченням останньої). їх подібність і справді є реальним фактом. Звичайно ж, як і у нсіх випадках подібного роду «збігу» чи «подібностей», в Історії йдеться про «збіг» лише у найзагальніших рисах феноменів насправді істотно відмінно
них. Про це можна судити хоча б з тих характеристик, що їх дають античному «речовизму» і «тілесним» орієнтаціям раннього буржуазного суспільства відомі радянські спеціалісти з даної проблеми.
«Речовизмом» відомий радянський вчений О. Ф. Лосєв називає притаманне античності розуміння всього сущого (в тому числі і духовних утворень) «за образом і подобою речі» і цей «метод конструювання всього античного світогляду, спосіб побудови релігії, філософії, мистецтва, науки і всього суспільно-політичного життя» ' виражає специфіку способу життя античного рабовласницького суспільства.
З іншого боку, вказуючи на провідну роль тілесно-речових орієнтацій у творчості Ф. Рабле та інших авторів ранньобуржуазної епохи, М. М. Бахтін зазначає: «Тіло і тілесне життя виявляють тут космічний і одночасно всенародний характер; це зовсім не тіло і не фізіологія у вузькому і точному сучасному смислі; вони не індивідуалізовані до кінця і не відмежовані від решти світу. Носієм матеріально-тілесного начала тут є не відокремлена біологічна особина і не буржуазний егоїстичний індивід, а народ у своєму розвитку, вічно зростаючий і оновлюваний. Тому все тілесне тут таке грандіозне, перебільшене, безмірне. Перебільшення це має позитивний, утверджуючий характер. Провідний момент у всіх цих образах матеріально-тілесного життя — плодючість, достаток, що б'§ через край. Всі прояви матеріально-тілесиого життя і псі речі піднесені тут не до часткової та егоїстичної «економічної» людини,— але ніби до народного колективного, родового тіла»2.
Античний світ мислиться як цілісне і гармонійне «реально-ідеальне» живе тіло-космос, у якому жодна з його частин не відрізняється як щось особливе і відмінне (протаго-рівське тлумачення людини як «міри всіх речей» означало тенденцію до розкладу античної гармонії космосу). Ранньо-буржуазний світ, як бачимо, так само цілісно-космічний, але «цементом», що надає йому цілісності, є народ, суспільність у їх «натуралістичній» (природній) тілесності. Тілесність ця поступово еволюціонує в природу (природу як джерело постійних спонук продуктивно-виробничого життя і предмет прикладання технологічних зусиль).
І все ж спільні, тілесно-речові орієнтації античного і буржуазного суспільства породжують, принаймні на ранньому етапі існування останнього, ілюзію «повернення» на грунт «справжньої історії» після примусової «перерви» («провалу») «темних віків» (вони ж — «середні віки», оскільки лежать «посередині» між лініями «справжньої» історії). Саме тому це ніби «повернення» до античності осмис-
люється ідеологами молодої буржуазії як Відродження, Ренесанс. Недаремно ще довго по закінченні цього початкового періоду історії буржуазного суспільства у головах буржуазних ідеологів і політиків продовжували зберігатися уявлення про себе як про прямих «спадкоємців» античної класики.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Філософія епохи відродження

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок