Головна Головна -> Реферати українською -> Філософія -> Скачати реферат: НАЙВАЖЛИВІШІ ЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ

НАЙВАЖЛИВІШІ ЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ / сторінка 4

Назва:
НАЙВАЖЛИВІШІ ЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,74 KB
Завантажень:
218
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Швейцер підкреслює релігійний характер свого світогляду, убачаючи явно позитивні результати взаємодії і взаємопроникнення християнської моральності і раціоналістичного способу осмислення світу. Релігійно орієнтована діяльна етика любові і духовна самозаглибленість, на думку Швейцера, роблять світогляд благоговіння перед життям родинним християнському світогляду. Тим самим для християнства і раціонального мислення створюється можливість вступити один з одним у більш продуктивні відносини, чим це було дотепер.

Примітно, що Швейцер не ідеалізує християнство, не переоцінює його можливості, він навіть дорікає християнство в деякій подвійності і непослідовності. З одного боку, говорить він, християнство століттями проповідувало заповіді любові і милосердя, з іншого боку, воно не повставало ні проти рабства, ні проти катувань, ні проти багать, на яких спалювали відьом і єретиків. Сучасне християнство, на думку Швейцера, безсило в боротьбі зі злом, зокрема з діяльністю державних структур, що принижують людське достоїнство і зазіхають на саме людське життя. Християнство намагається пристосуватися до духу часу, зміцнює свої організаційні структури, але з досягненням зовнішньої могутності утрачає свою духовну силу. Нагадаємо, Швейцер був глибоко віруючою людиною, і йому, імовірно, нелегко було відкрити для себе і повідомити світу цю гірку істину.

Розвиваючи свою ідею альтруїзму, Швейцер виступає як суворий раціоналіст, з одного боку, і як тонкий психолог - з іншої. Він усвідомлює, наскільки важка доля того, хто вступив на шлях реалізації його теорії, і намагається допомогти своїм однодумцям, роз'ясняючи її основні ідеї і принципи терпляче, докладно і переконливо. Однієї з основних є тут думка про самозречення як засобі активної добр-творчої діяльності (саме засобі, а не мети). Самозречення в розумінні Швейцера не знецінює людини як особистість, не обкрадає його духовно, але дозволяє йому звільнитися від егоїзму, упередженості і зайвого суб'єктивізму в оцінці чужих учинків, від прагнення судити і засуджувати інших, платити за зло злом, мстити і т.п. чи Випливає з цього, що не потрібно бороти зі злом? Аж ніяк ні, бороти необхідно, але не засобами зла, не осудом, не помстою, а за допомогою припинення поширення зла, а іноді і просто виключенням його з зони уваги і моральної оцінки.

Дуже цікаво аргументована у Швейцера ідея про необхідність прощення. "Чому я прощаю щось людині? Звичайна етика говорить: тому що я почуваю жаль до нього. Вона представляє людей у цьому прощенні занадто гарними і дозволяє їм давати прохання, що не вільно від приниження іншого... Я повинний безмежно усі прощати, тому що якщо не буду цього робити - буду неістинний стосовно себе і буду надходити так, начебто я не в такому ж ступені винуватий, як і іншої стосовно мене. Оскільки моє життя і так сильно заплямоване неправдою, я повинний прощати неправда, зроблену стосовно мене. Тому що я сам не люблю, ненавиджу, обмовляю, виявляю підступництво і зарозумілість, я повинний прощати і виявлені стосовно мене нелюбов, ненависть, наклеп, підступництво, зарозумілість. Я повинний прощати тихо і непомітно. Я взагалі не прощаю, я взагалі не доводжу до цього. Але це є не екзальтація, а необхідне розширення й удосконалення звичайної етики".

Таким чином, Швейцер тлумачить прощення як засіб недопущення зла в людську душу. (Згадаємо: "Я взагалі не прощаю, я не доводжу до цього".) Тобто він свідомо не ставить себе на місце ображеного, обманутого, хоча визнає, що стосовно нього був виявлений наклеп, ненависть, неправда і т.д. Він виводить себе за рамки ситуації, а саму ситуацію, де відношення до нього носить явно негативний характер, навмисно не робить об'єктом моральної оцінки. Він дозволяє собі зневажити злом, і тим самим зло як би скасовує, навіть виключає. Такий спосіб недопущення зла дозволяє позбавити людину від мік морального вибору, потреби обґрунтування (нехай навіть для самого себе) необхідності прощення.

Швейцер постійно зміщає звичні акценти. Він переводить нашу увагу зі зла на добро і фіксує в нашій свідомості останнє. Він не засуджує бездіяльність, але активно підтримує всяку дію, спрямована на збереження життя. Він узагалі нікого нізащо не засуджує (по тій же причині, що і "не прощає" - не допускає себе до осуду). Психологічно він мислить і діє дуже вірно, фіксуючи у свідомості людини позитивні моменти і як би не зауважуючи (і цим заперечуючи) негативні. Він як би хоче сказати нам: так, зло є, але чи коштує про нього говорити, чи варто витрачати своє життя на настільки марне заняття і чи не краще присвятити її активному утвору добра?

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: НАЙВАЖЛИВІШІ ЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок