Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Зародження основних засад політичної думки і правової думки у колисках древньої цивілізації та близькому сході

Зародження основних засад політичної думки і правової думки у колисках древньої цивілізації та близькому сході

Назва:
Зародження основних засад політичної думки і правової думки у колисках древньої цивілізації та близькому сході
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,68 KB
Завантажень:
432
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Міністерство освіти та науки України
Контрольна робота
з дисципліни: „Історія права і політичних вчень”
на тему: „Зародження основних засад політичної думки і правової думки у колисках древньої цивілізації та близькому сході”


Перші форми спеціалізованого (протонаукового) відображення й осмислення світу політики сформувалися 2,5 тис. років тому й існували переважно в релігійно-міфологічній формі. Їхню основу складали ідеї про божественне походження й організацію влади.
Однією з основних соціальних форм, що грають вирішальну роль в еволюції давніх східних суспільств, була сільська громада, що зберегла багато в чому риси патріархально-родової організації. Значною мірою вона визначала характер політичної влади в цих суспільствах, роль і регулюючо-контрольні функції давньосхідної держави, особливості правових систем .
Самі ранні державні форми (протодержави) стали складатися в давньосхідних цивілізаціях (у Древньому Єгипті, Древній Індії, Древній Месопотамії, Древньому Китаї - ще в IV-III тисячоріччі до н.е.) у ході розкладання общинно-родової організації. Вони складалися в міру посилення поділу праці, ускладнення управлінських функцій, а разом з тим перетворення осіб, що виконують ці функції, у стан знаті, що не брала участь у виробництві, стояла над рядовими общинниками. Самодостатня сільська громада, зміцненню позицій якої сприяли колективні зусилля її членів по створенню іригаційних споруджень, впливала на уповільнення процесів класоутворення, форми земельної власності і способи експлуатації в давньосхідних суспільствах. Тут безпосереднім власником землі була сама громада. Разом з тим і держава виступала як верховний власник землі, владні-власницькі права якого реалізовувалися в одержанні з общинників ренти-податку.
В міру виділення надобщинних управлінських структур стали складатися і власне царсько-храмові господарства, створювані головним чином за рахунок присвоєння общинних земель. Володіти ділянками царсько-храмових земель могли лише люди, що виконують ту або іншу роботу, що несуть службу на правителя або храм. Тут рано почала використовуватися праця рабів, різних категорій підневільних осіб.
Лад багатоукладного господарського життя визначав винятково строкатий соціальний склад давньосхідних суспільств, який можна диференціювати в границях трьох основних соціально-класових утворень: 1) різні категорії осіб, позбавлених засобів виробництва, залежні підневільні працівники, до яких відносилися і раби; 2) вільні дрібні виробники - общинники-селяни і ремісники, що живуть своєю працею; 3) пануючий соціальний шар, куди входили придворна і служива аристократія, командний склад армії, заможна верхівка землеробських громад і ін.
На Сході була відсутня чіткість соціально-класових границь, наприклад, існували різні категорії залежного населення, що займають проміжні позиції між вільними і рабами, або якісь перехідні категорії вільних (від дрібних землевласників до пануючого шару, зокрема до дрібного купецтва і чиновництва). Станово-правовий статус індивіда в суспільстві, як правило, не збігався, розходився з його соціально-економічним положенням.
Стійка багатоукладність, історична наступність соціальних, політичних, правових форм і інститутів, релігійної ідеології дають підстави визначити в якості головної відмітної риси давньосхідних суспільств - їхню традиційність. Це підтверджує ту обставину, що освячені непорушними ідейно-релігійними установками основи соціальної структури, державності і права таких великих досліджуваних нами давньосхідних суспільств, як Древня Індія і Древній Китай (Древній Єгипет і Древній Вавилон, як відносно централізовані держави, припинили своє існування ще до н.е.), пережили століття.
Загальні закономірності розвитку давньосхідних багатоукладних суспільств не можуть перекреслити конкретних особливостей кожного з них, зв'язаних як з домінуючим положенням того або іншого укладу і різних форм їхньої взаємодії, так і з особливостями їх соціальних і політичних інститутів, зі специфічними рисами їхнього культурно-цивілізаційного розвитку, особливостями побуту, світорозуміння людей, їхніх способів релігійної орієнтації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Зародження основних засад політичної думки і правової думки у колисках древньої цивілізації та близькому сході

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок