Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА СУСПІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ І РУХИ

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА СУСПІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ І РУХИ

Назва:
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА СУСПІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ І РУХИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,21 KB
Завантажень:
202
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Політичні партії та громадські організації і рухи є складовою частиною політичної системи суспільства. На сучасному етапі в тому чи іншому вигляді вони існують у всіх країнах світу. Через партії та суспільно-політичні організації і рухи відбувається участь народу в управлінні суспільними справами.

Мета лекції - проаналізувати специфіку партій і суспільно політичних організацій та рухів як елементів політичної системи, визначити їх роль і місце в якості органів і форм здійснення демократії. Розглянути цю проблему доречно за таким планом:

1. Політична партія як організація. Функції та типологія партій.

2. Сучасні партійні системи

3. Громадські організації і рухи.

1 ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ ЯК ОРГАНІЗАЦІЯ.

ФУНКЦІЇ ТА ТИПОЛОГІЯ ПАРТІЙ

Отже, що таке політична партія? У перекладі з латинської слово “партія” означає “осередок”, “частина”. У визначенні суті партії до цього часу ведеться полеміка між різними політологічними школами й існує безліч її визначень. Це пояснюється складністю самого явища - політична партія і з різним розумінням призначення та функцій політичної партії. В цілому, вони зводяться до визначення партії:

• як групи, об`єднаної єдиними ідеологічними цінностями, що створюються для проведення виборчих кампаній;

• як передовий загін класу, що представляє їхні інтереси;

• як вираз політичного конфлікту в суспільстві й зброя вирішення обумовлених ним конкретних проблем;

• як специфічний вид організації.

Політологічний енциклопедичний словник (1997р) визначає політичну партію як - “добровільне обєднання людей, котрі прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють, задоволення спільних інтересів; організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільності, домагатися їх дотримання і виконання, бути її політичним “голосом”, “уособленням” окремих групових інтересів.”

Перші політичні партії, відомі історії, виникли в Стародавній Греції. Це були малочисельні та вузькі за складом групи. Політичні партії існували і в середні віки. Справжня історія політичних партій починається з часів Великої французької революції наприкінці ХVІІІ століття.

В історії політичних партій багато дослідників згоджуються з М. Вебером і виділяють три етапи: партії як аристократичні групи політичної еліти; партії як політичні клуби, що намагаються заохочувати до активної політичної діяльності впливових людей; сучасні масові партії. Першою масовою партією було Ліберальне товариство реєстрації виборців в Англії, засноване в 1861р. В науковій літературі відзначається, що в дійсності всі три етапи пройшли тільки дві англійські партії: лібералів (віги) і консерваторів (торі). Більшість сучасних партій оформилася у вигляді масових партій.

В США партії організуються у 30-х рр. ХІХ століття при президенті Джонсоні, у Франції та інших європейських країнах - в період революції 1848р. В Росії та Україні - у 90-х рр. ХІХ століття.

У наш час стає усе більш очевидною суперечлива сутність політичної партії як явища політичного життя суспільства. У природі всякої партії вада, яку виявив і описав ще німецький соціолог Роберт Міхельс (1876-1939р.р.). Будучи створені як засіб досягнення соціально-групові мети, партії самі невдовзі стають метою самих себе, починають переважно дбати про власний добробут і успіх.

У структурному відношенні в партії можна виділити три рівні.

Перший – прихильники партії, які систематично голосують за неї на виборах.

Другий – сама офіційна партійна організація. Майже всі сучасні політичні партії мають партійний апарат, що складається з групи людей, які професійно займаються організаційними питаннями політичної діяльності партії.

Третій – це партія в системі володарювання, яка складається з посадових осіб у державному апараті, що одержали свої посади в силу приналежності до даної партії. До них відносяться: президенти, губернатори, члени парламенту, законодавчих органів тощо. Безумовно, така ієрархія має свою національну специфіку. Наприклад, в консервативній партії Великобританії парламентська фракція в організаційному відношенні складає самостійний структурний елемент – парламентську консервативну партію. Лідер парламентської фракції є водночас лідером партії у загально - національному масштабі. По суті, центральні органи партії – виконавчий комітет, центральне бюро – представляють собою дорадний орган при лідері.

Справжня політична партія не може бути витвором самого тільки бажання або зусиль навіть дуже здібних і впливових людей. Вона виникає не на грунті чистої політики, а на відповідній соціальній базі:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА СУСПІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ І РУХИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок