Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Міжнародно-правовий аналіз Конвенції про примиренння (прийнятої 15.12.1992р. в рамках ОБСЄ ).

Міжнародно-правовий аналіз Конвенції про примиренння (прийнятої 15.12.1992р. в рамках ОБСЄ ).

Назва:
Міжнародно-правовий аналіз Конвенції про примиренння (прийнятої 15.12.1992р. в рамках ОБСЄ ).
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,58 KB
Завантажень:
199
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Міжнародно-правовий аналіз Конвенції про примиренння (прийнятої 15.12.1992р. в рамках ОБСЄ ).
Україна є однією з перших пост-соціалістичних держав, які прийняли дану Конвенцію і тим, ще раз підтвердила своє прагнення бути серед еліти міжнародного співтовариства і ОБСЄ зокрема. Конвеція містить положення стосовно діяльності Суду з примирення та арбітражу в рамках ОБСЄ і можливості держав звертатися до суду у випадках спорів між ними. Суд знаходиться в Женеві. На європейській політичній арені серед великої кількості міжнародних об’єднань прийнято виділяти три найбільші міжнародні організації – НАТО, Європейський союз і ОБСЄ. За останні роки спостерігається тенденція до чіткого розподілу ролей між цими організаціями. НАТО (Північноатлантичний альянс за своєю природою – це військово-політичний блок, який опирається на потенціал Сполучених Штатів і західноєвропейських країн. Цим продиктовані його дії на європейській арені. Європейський союз – в основному економічне об'єднання з перспективою подальшого розвитку і зміцнення. Його зовнішньополітична лінія в європейських справах за своїми основними ознаками співпадає з курсом НАТО, і це неминучим, оскільки більшість його учасників є членами блоку. ОБСЄ – універсальна політична організація, яка об’єднує значно більше держав, ніж НАТО і ЄС, на величезному просторі від Ванкувера до Владивостоку. Ідея створення цієї організації була втілена за регіональним принципом, яка покликана координувати зусилля держав у зміцненні безпеки і розвитку співробітництва в Європі. Однак за останні роки ОБСЄ почала відходити від проблем великої політики і займатися правозахисною сферою і внутрішньополітичними справами країн, які розташовані в Балканському регіоні і на території колишніх радянських республік.
Сьогодні , Організація з безпеки і співробітництва в Європі переживає складні часи. Про це свідчить , наприклад, Віденська зустріч міністрів закордонних справ держав-учасниць (листопад 2000р.), яка не досягла консенсусу з цілої низки питань. Не була узгоджена загальнополітична декларація, яка була запланована на даній зустрічі. Крім того, також не вдалося домовитися щодо питання про шкалу внесків – у підсумку діє лише тимчасовий механізм фінансування. І найголовніше, не вирішено питання про міжнародну правосуб’єктність Організації[4,123].
На сьогоднішній день, виникає гостра необхідність в серйозному аналізі тих протиріч, які призвели до віденського глухого кута. Для цього доцільно розглянути основні особливості ОБСЄ, як і в якому напрямку вона розвивалася за останні роки, наскільки ця еволюція відповідала прийнятим домовленостям і зобов’язанням держав-учасниць.
Організація наділена комплексом специфічних ознак, які визначають її унікальність і особливості її унікальність і особливості функціонування. Серед них виділяють наступні.
ОБСЄ не має міжнародної правосуб’єктності. У неї не має ні статуту, ні будь-якої іншої правової бази у вигляді, наприклад, міжнародного договору. Не має вона і чітких документально зафіксованих процедур, єдиного регламенту роботи, а опирається на прецеденти і практику. Рішення ОБСЄ носять політичний, а не юридичний характер[1,31].
Не дивлячись на те, Організація має реальну здатність до дій в декількох “вимірах”: нормотворчість, політичний діалог, оперативна робота “в сферах” (місії, центри, групи по нагляду за виборами і т.д.).
Здатність до нормотворчості, яку надали їй держави-учасниці, реалізується на найточнішому базисному рівні. На ньому закладаються основи взаємовідносин між державами в рамках ОБСЄ, “правила гри”, які за задумом “батьків-засновників” Організації були зобов’язані забезпечити довготривалу стабільність на Європейському континенті[2,49].
Ці правила розроблялися в процесі багатостороннього діалогу і були оформлені у вигляді політичних зобов’язань, розкиданих по багато чисельним документам, прийнятих р рамках ОБСЄ.
Всі вони є результатом тривалої і напруженої боротьби за власні інтереси індивідуальних держав-учасниць та їх об’єднань, боротьби, що призвела до консенсусних рішень на підставі компромісу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Міжнародно-правовий аналіз Конвенції про примиренння (прийнятої 15.12.1992р. в рамках ОБСЄ ).

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок