Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ЧИННИК І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОРІЄНТИРІВ УКРАЇНИ

ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ЧИННИК І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОРІЄНТИРІВ УКРАЇНИ

Назва:
ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ЧИННИК І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОРІЄНТИРІВ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,94 KB
Завантажень:
240
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
УДК 327.(477)
Дудко І. Д.
ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ЧИННИК
І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОРІЄНТИРІВ УКРАЇНИ
Стаття спрямована на кореляційний аналіз перспектив інтеграційних орієнтирів та етнокультурних особливостей сучасного суспільства України.
Ключові слова: інтеграція, етнокультурні особливості, Україна.
Статья направлена на анализ соотношения перспектив интеграционных ориентиров и этнокультурных особенностей современного общества Украины.
Ключевые слова: интеграция, этнокультурные особенности, Украина.
The article is dealing with correlation analysis of perspectives of integration orientations and ethno-cultural peculiarities of a contemporary society of Ukraine.
Key words: integration, ethno-cultural peculiarities, Ukraine.
Президентські вибори 2010 р. вкотре актуалізували проблему зовнішньополітичних орієнтирів України відповідно до політичних і соціокультурних позицій як політичної еліти, так і пересічних громадян України. Мова іде про відверте тяжіння представників новообраних державних структур (як на рівні президентської влади, так і коаліції Верховної Ради), а за цим й більшої частини суспільства східних регіонів до російської політичної і традиційної культури і в цьому відношенні проросійських інтеграційних орієнтирів із одночасним самоусвідомленням значною частиною українського бомонду (насамперед опозиції), що відображає на сьогодні устремління переважної більшості громадян центральних і західних регіонів України до європейських політичних і культурних тенденцій із одночасним визнанням в якості пріоритету західного інтеграційного вектору.
Зовнішньополітичний чинник, пов'язаний з процесами етнополітичної і культурної ідентифікації українського суспільства був і залишається, таким чином, одним з найбільш складних і суперечливих аспектів внутрішньополітичного розвитку України, причому ситуація засвідчує, що спроби окреслити чіткі зовнішньополітичні орієнтири з боку державних структур країни будь-то у східному чи західному векторі виявляють не просто суттєві розходження в ментальних уявленнях, психологічних і політичних позиціях українців різних регіонів, а кризовість дії державного механізму, що загрожує не тільки можливості визначення дієвих зовнішньополітичних пріоритетів, а й загальному стабільному стану країни.
Зазначимо, що гострота зовнішньополітичного чинника в системі індентифікації українського суспільства почала відверто виявляти себе від проголошення незалежності країни в 1991 р., хоча протягом 1991-2010 рр. не мала однаково негативних вимірів щодо розвитку внутрішньополітичної ситуації та реалізації зовнішньополітичних орієнтирів країни. Так, проголошення по суті в деяких основоположних документах, і зокрема «Основних напрямах зовнішньої політики України» (1993 р.) принципу багатовекторності як платформи зовнішньої політики країни дещо нівелювало протягом першого десятиліття гостроту вищезазначеного, тоді як визнання від початку 2000-х рр. з точки зору чинних в зовнішньополітичній й безпековій сфері державних документів - Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу (1998 р.), Державної програми про співробітництво з НАТО (2001 р.), Стратегії України щодо НАТО (2002 р.), Військової доктрини (2004 р.) із внесеними змінами щодо останної (2005 р.) - пріоритету євроатлантичної інтеграції України - заклало підвалини кризовості взаємодії прихильників та супротивників західного зовнішньополітичного вектору України як на рівні політичних кіл, так і громадянського суспільства України
Останнє знайшло особливо виразного прояву протягом президентської кампанії 2004 р., ставши відтоді (включно з подіями, які передували або наслідують президентські вибори 2010 р.) основою перманентного протистояння політиків і громадян суспільства різних регіонів щодо відповідності євроатлантичного чи альтернативного йому східного (проросійського) зовнішньополітичного вектора інтересам України як держави-посередника між Сходом і Заходом.
Виникає, однак, питання щодо доцільності чіткого визначення зовнішньополітичних пріоритетів країни на етапі, коли ідентифікаційні процеси суспільства не дійшли завершеного вигляду та не набули характеру консолідації нації?
Аналіз як внутрішньополітичної, так і зовнішньополітичної ситуації України в аспекті загальносвітових процесів кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ЧИННИК І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОРІЄНТИРІВ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок