Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологічних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових парадигм у розвитку політичної науки (80-х рр. XX ст.). Основні національні школи ( англо-американська , німецька , фр

Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологічних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових парадигм у розвитку політичної науки (80-х рр. XX ст.). Основні національні школи ( англо-американська , німецька , фр

Назва:
Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологічних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових парадигм у розвитку політичної науки (80-х рр. XX ст.). Основні національні школи ( англо-американська , німецька , фр
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,30 KB
Завантажень:
417
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Контрольна робота
Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологічних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових парадигм у розвитку політичної науки (80-х рр. XX ст.). Основні національні школи ( англо-американська , німецька , французька, й проблемні підходи сучасної західної політології


1.Сучасна політична думка і політичні школи.
1. Формування сучасної політичної науки (кінець XIX кінець40-х рр. XX ст.).
Розробка та систематизація політичних поглядів у роботах Вільфредо Парето,
Гаетано Моска, Роберта Міхельса та Макса Вебера .
Народилася й розвивалася політична думка в гущі загальнолюдських знань щодо форм і функцій політики та влади , політичних інститутів , політичної ідеології й культури , політичної стратегії й тактики , інших політичних явищ і цінностей .
Політична думка сучасного світу ще й досі перебуває під значним впливом теоретичних розробок видатних учених, що жили на стику XIX—XX ст., таких як М. Вебер, В. Парето. Г. Моска, Р. Міхельс та інші.
Значний внесок у розвиток політичної думки XX століття зробили представники теорії еліти. Класикою елітаризму стали концепції В. Парето (1846—1923), Г. Моски (1858—1941) та Р. Міхельса (1878—1936). Прихильники цих концепцій виділяють у суспільстві творчу меншість — еліту, яка здійснює управління, і масу, нездатну до активної і творчої діяльності.
Вільфредо Парето обґрунтував закон циркуляції є літ. Згідно з цим законом спочатку владу захоплює та еліта, котра ви-користовує силу як засіб здобуття й утримання влади (еліта «левів»), а їй на зміну приходить інша еліта, яка здобуває владу за допомогою переконання (еліта «лисиць»). Як зазначав В. Парето, у будь-якому суспільстві реально править певна еліта, тобто добірна частина населення. їй протистоять усі інші. У суспільстві еліта створюється в економічній, політичній, духовній та інших сферах життя, а також поділяється на «правлячу (панівну)» і «неправлячу». На думку вченого, існування «правлячої еліти» випливає з психологічних рис людей, з їхньої здатності панувати та нав'язувати свою волю підлеглим класам. Така ситуація призводить до того, що в суспільстві відбувається постійна боротьба та зміна різного типу еліт через їх циркуляцію, кругообіг: стара панівна еліта з часом поступається місцем новій. Слід також зазначити, що нова еліта висувається з найбільш обдарованих представників низів суспільства, які гостро відчувають потребу у владі. Минає час, і нова еліта в процесі боротьби змінюється новішою. Такі цикли піднесення й занепаду еліт, на думку В. Парето, є закономірністю існування та розвитку людського суспільства Циркуляція еліт, за В. Парето, відбувається також по вертикалі зверху вниз і знизу вверх. Вертикальна циркуляція настає тоді, коли еліти перетворюються у гальмо розвитку і їх усувають шляхом революції.
Гаетано Моска сформулював концепцію нового політичного класу — правлячої меншості, яка прагне узаконити і і раціоналізувати своє панування. Поділ політичної еліта характерний для будь-якого суспільства, незалежно від політичного режиму. Існує два типи панівної верхівки: аристократична, або закрита, еліта, яка чинить опір будь-яким змінам, і демократична, або відкрита, що допускає розширення своїх рядів за рахунок вихідців із низів. Система еліти закритого і відкритого типів не завжди збігається із системою диктатури і демократії.
Необхідно підкреслити, що, на думку Г. Моски, поділ суспільства на панівну меншість і політично залежну більшість (масу) також є неодмінною умовою існування цивілізації. У процесі роз-витку суспільства постійно змінюються склад, структура «правлячого класу» без зміни його функцій. Здійснення влади мен-шості над більшістю стає можливим за рахунок ліпшої організації меншості. Водночас правління меншості, на думку Г. Моски, може бути як автократичним, так і ліберальним .
Ще один представник теорії еліт Роберт Міхельс також стверджував, що суспільство не може існувати без панівного «політичного класу». З цією метою дослідник обґрунтував свій «залізний закон олігархічних тенденцій» Згідно з цим законом правляча меншість існує у будь-якій організації і має владу над більшістю .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологічних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових парадигм у розвитку політичної науки (80-х рр. XX ст.). Основні національні школи ( англо-американська , німецька , фр

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок