Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині

Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині

Назва:
Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,89 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Історія різних етнічних груп в Україні дедалі більше привертає увагу дослі-дників, істориків, мовознавців, етнологів. Інтерес науковців викликають не тільки процеси появи і оселення різноманітних груп в анклаві автохтонного українсько-го населення, але і економічне та культурне функціонування цих груп в місцях розселення, їх взаємодія із українцями, взаємини та багато інших проблем.

Найрізноманітніші сторони згаданого процесу розглядають сучасні істори-ки, особливо багатими на дослідження з проблем національних меншин стали 80-90-ті роки ХХ століття, коли почали відкриватися нові, невідомі або забуті досьо-годні сторінки історії, коли стали більш доступними широкому загалу публікації вчених Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії, Німеччини.

Різноманітний склад населення Волині, що особливо рельєфно став виявля-тися у ХІХ столітті, вже тоді був предметом вивчення. З перших десятиліть дев’ятнадцятого століття у Волинській губернії фіксуються чисельні групи нім-ців, поляків, євреїв, чехів, караїмів. Отримуючи статус колоністів, іноземці осе-ляються, купують нерухомість, утворюють окремі поселення із своїм самовряду-ванням, засновують школи. Відчутне зростання імігрантів на території Волині викликало цілий комплекс проблем, які уряд Росії намагався вирішити через по-переднє вивчення, збір статистичних даних і т.п. Саме такі завдання ставилися перед державними чиновниками, яких відряджали в губернію уряд та Святійший Синод. Серед них О. Воронін, Є. Крижановський, І. Рудченко, результатами ви-вчення ними питань про іноземних поселенців та їх побут і звичаї стали опублі-ковані матеріали [1;4;3].

Царські чиновники нерідко писали свої доповідні записки за певним пла-ном, пункти якого були визначені урядовцями наперед. Такий план обов’язково передбачав стандартний набір відомостей, як то: кількість поселенців (сімей), мі-сце їх попереднього помешкання і місце оселення, кількість придбаної та орендо-ваної землі, віросповідання, кількість заснованих ними поселень і т. ін. До вказа-них відомостей додавались власні думки і враження, характеристики способу життя, побуту і звичаїв колоністів. Нерідко містилися висновки у стосунку пода-льшого влаштування життя іноземних поселян та політики влади щодо них.

В опублікованих записках автори в цілому позитивно оцінювали вплив іно-земних поселенців на економічний та культурний розвиток Волині. “…Нельзя не признать огромной пользы и выгоды, – пише О. Воронін, – какой она (колониза-ция) дает стране, превнося с собой не только капитал рабочей силы, труда и знания, но и значительные сбережения, колонисты разрабатывают обширные пространства земель, лежавшие в запустении, обращая волынские пески и болота в плодоносные нивы, населяя пустоши и внося движение и жизнь там, где до появления колонистов царствовали глушь и дичь. Появление деятельных и энергичных земледельцев, усвоивших приемы высшей культуры, среди нашего крестьянства не может не остаться без влияния на него в культурообразном отношении…” [1, 15].

Однак, поряд із позитивним впливом колонізації О. Воронін, а за ним і І. Рудченко, звертали увагу на політичну сторону процесу. Вбачаючи небезпеку швидкого колонізаційного руху в західні губернії, царський чиновник пише: “…колонизация быстро изменит характер землевладения на Волыни, отдалит поставленную правительством цель – обрусение…” [1, 16]. Тому уряд, щоб привернути на свою сторону колоністів, надавав їм пільги по землеволодін-ню, самоврядуванню. В особливому становищі з цієї точки зору виявилися чеські переселенці, щодо яких уряд прийняв спеціальну постанову і передбачав, що “…сила этого элемента должна способствовать ославлению полонизма и католицизма в крае…” [3, 160-161].

Не дивлячись на схожість позицій І. Рудченка і О. Вороніна щодо інозем-них колоністів, їх дослідження різняться. “Записка” І. Рудченка з’явилась у друці пізніше майже на десять років, у 1882 році, тоді, коли загальна лінія уряду щодо іноземців змінюється: внутрішня реакція 80 – 90-х років викликала до життя цілу низку обмежувальних законів [4]. Тому в дослідженні проглядаються риси саме такої зміни: оцінки більш категоричні, висновки різкіші. Окрім того, необхідно згадати, що Олександр Воронін, представляючи уряд, в той же час, завоював ав-торитет і у середовищі колоністів, які, покладаючись на його порядність і чес-ність, обрали Олександра Вороніна своїм уповноваженим.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок