Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Політичні вчення і трактування політики у працях вчених Франції, США, Німеччини

Політичні вчення і трактування політики у працях вчених Франції, США, Німеччини

Назва:
Політичні вчення і трактування політики у працях вчених Франції, США, Німеччини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,81 KB
Завантажень:
128
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ПЛАН

1. Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників.

2. Політичні вчення в США в період боротьби за незалежність.

3. Політико-правові вчення в Німеччині у ХVІІІ-ХІХ ст.

1. Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників. Просвітництво - це широкий суспільний рух, який виник у другій половині XVIIÍ ст. у Франції. Його мета полягала у критиці основ феодальної ідеології, релігійних забобонів, у боротьбі за віротерпимість, свободу наукової та філософської думки.

Одним із перших французьких просвітників був Ш. -77. Монтеск’є. Його політичні погляди викладені у працях "Перські листи" (1721), "Роздуми про причини величі і падіння римлян" (1734), "Про dvx законів" (1748). Монтеск'є: виділяв три форми правління: республіку, монархію, деспотизм. Кожну форму правління, на його думку, характеризує певний розмір території держави: монархії - невеликі, республіки - середнього розміру, імперії - величезні. Республіці притаманні недостатньо ієрархізований порядок, поміркованість, законність, участь усіх у реалізації вищої влади. Монархія вирізняється ієрархічністю, диференціацією громадян, проте тут також була й поміркованість та законність. Для деспотій характерна відчуженість громадян від влади, беззаконня, страх перед сваволею диктатора.

Ш.-Л. Монтеск'є відстоював необхідність поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову: одна влада мас стримувати іншу, бо це є необхідна умова політичної свободи. Мислитель дав одне із класичних визначень поняття "свобода" - це право "робити все, що дозволено законом", однак він зауважував, що свобода і влада повинні мати певні межі.

Важливу роль у Просвітництві відіграв французький філософ Ж.-Ж. Русо, погляди якого викладені в працях "Судження про нічний мир", "Проект конституції для Корсіки" (і 782 р. публікації), "Про суспільний договір, або Принципи політичного права" (1762). Він вважав, що держава покликана виконувати загальну волю; його ідеалом є республіканська форма правління. Оскільки народ є единим сувереном, то немає необхідності ділити владу на законодавчу та виконавчу гілки. Найважливіші суспільні проблеми Ж.-Ж. Русо пропонував розглядати на всенародних плебісцитах. Мислитель вважав шкідливим Існування в державі різноманітних асоціативних утворень (партій, громадських організацій, церкви), бо вони ніби-то перешкоджають висловленню громадянами "головної загальної волі".

Французький ідеолог І філософ К. А. Гальвецій обгрунтував ідеї політичної свободи, рівності усіх перед законом, свободи слова, друку, думки, совісті. Виникнення держави та законів він пов'язував із існуванням суспільних інтересів. Держава, на думку К. А. Гальвеція, повинна захищати інтереси більшості, "щастя народу". Його політичним ідеалом була федеративна республіка. Гальвецій першим висловив ідею про те, що індивідуальний інтерес с джерелом будь-якої діяльності. Йому належить авторство концепції виховання як засобу переходу до розумного, справедливого суспільного ладу (твір "Про людину, її розумоні здібності та її виховання"}.

Представник французького Просвітництва П. Гольбах розглядав суспільство як об'єднання людей для спільної праці з мстою взаємозабезпечення одне одному щасливого життя. Він вважав, що для того, аби політика була корисною, вона повинна засновувати свої принципи па природних законах. Суть суспільного договору, на його думку, І юля гас: у тому, що суспільство приймає на себе обов'язки щодо людини, а людина бере па себе зобов'язання перед суспільством. Суспільство не може існувати без влади, яка с "правом керувати вчинками і скеровувати волю тих. кому забезпечуються засоби для самозбереження І можливість щастя". Гольбах виділяв такі форми правління, як монархію, аристократію, демократію, а ідеалом вважав поєднання позитивних рис усіх трьох форм у вигляді змішаної (обмеженої) монархії.

2. Політичні вчення в США в період боротьби за незалежність. Одним із найвизначніших американських політичних і суспільних діячів періоду боротьби за незалежність є Т.Пейн, відомий своїм політичним трактатом "Здоровий глузд" (1776) і памфлетом "Ирина люпини" (і 791). Він вважав, що держава є результатом розвитку суспільства, а завданням уряду с забезпечити безпеку, права і свободи громадян. Реалізацію демократичного ідеалу він вбачав у запровадженні загального виборчого права, широкому народному представництві, збереженні обмеженої приватної власності. Т. Псин вважав, що лише просвічений народ дає підстави для демократичного управління ним, а тому одне із головних завдань уряду - зробити все для підвищення освітнього рівня нації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Політичні вчення і трактування політики у працях вчених Франції, США, Німеччини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок