Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Поняття „громадянськості” і теорія громадянського суспільства

Поняття „громадянськості” і теорія громадянського суспільства

Назва:
Поняття „громадянськості” і теорія громадянського суспільства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,26 KB
Завантажень:
105
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Теорія громадянського суспільства, до розвитку якої останнім часом докладаються значні зусилля, потребує, здається, не лише прикладних досліджень, спрямованих на практичне її застосування, але й розробки її інструментарію, насамперед методології. Антитетична природа філософії обумовлює, зокрема, те, що кожне поняття набуває справжнього значення, коли має антитезу. Поняття „негромадянськість” (incivisme) ми подибуємо в працях як вітчизняних, так і закордонних дослідників (наприклад, у В. Полохала, Р. Патнема). У статті робиться спроба визначити поняття йому протилежне – „громадянськість”.

На зниження ефективності використання теорії громадянського суспільства впливає, серед інших факторів, недостатня розробленість та узгодженість понять – тобто базового елемента теорії. І проблема тут не тільки в тому, що у працях вчених зустрічаємо величезну кількість альтернативних визначень поняття „громадянське суспільство”, а й у тому, що воно часто залишається єдиним визначеним поняттям у рамках теорії. Інші ж поняття або взагалі не згадуються, і в цьому випадку можна констатувати, що поняття „громадянське суспільство” використовується в якості залишкової категорії, або ж не знаходять свого визначення, і тоді можна говорити про недостатню їх розробку.

Однією з праць, якій ці вади не питаманні, є монографія В. Цвиха „Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика” [1]. В ній автор, у розвиток поняття „громадянське суспільство”, вводить і визначає поняття „громадянин”, „громадянство”, „групи інтересів”, „громадянськість” і „саморганізація”. Серед них особливу увагу звертає на себе поняття „громадянськість”, яке, на думку вченого, є „якісною ознакою громадянина” [1, с. 104] і дозволяє „глибше проникнути в сутність громадянського суспільства” у порівнянні з іншими поняттями – такими, наприклад, як „громадянство” чи „громадянин”. В монографії В. Цвих досліджує профспілки, і, звісно, не ставить завдання визначити поняття „громадянськість”. Звідси й певна його поверховість та обмеженість, яка й стимулює подальші дослідження „громадянськості”.

Ставлячи за мету дослідження „громадянськості”, ми не можемо уникнути також дослідження „громадянського суспільства” та його інститутів, а точніше – взаємозв’язку між цими явищами, в з’ясуванні природи якого фактично й полягатиме наше дослідження „громадянськості”. Питання, на яке маємо відповісти: яким чином можна досліджувати громадянське суспільство?

Громадянське суспільство – феномен, основи якого закладені і в праві, і в моралі. Щодо правової його сторони, то досліджується вона досить інтенсивно. У цій сфері є чіткий предмет дослідження і відпрацьована методологія. Інакше склалися справи з дослідженнями моральної сторони феномена – тут методологічних засад практично не існує. Це змушує нас звернутися до цієї проблеми.

В передмові до першого видання книги „Про розподіл суспільної праці” Е. Дюркгейм говорить: „Ми хочемо не вивести моральність з науки, але створити науку моральності, що є зовсім іншою справою. Моральні факти – такі ж явища, як і інші, вони полягають у правилах поведінки, які пізнаються за певними ознаками. Тому повинна існувати можливість їх спостерігати, описувати, класифікувати і відшукувати закони, що їх пояснюють” [2, с. 39]. Це, до речі, було одним з напрямків розвитку теорії громадянського суспільства. У Т. Гоббса, Дж. Локка, Г. Гегеля та інших можемо зустріти спостереження, опис та класифікацію правил поведінки в громадянському суспільстві і пошук законів, що їх пояснюють. Наслідком діяльності цих вчених було створення науки громадянської моральності, яка отримала назву теорії громадянського суспільства.

Сформульовані дослідниками правила є наслідком рефлексії, але люди можуть дотримуватися їх і без неї. І вони дотримувалися їх і до того, як було здійснено цю рефлексію. Крім теоретично визначених, вони існують на практиці, і є за своєю природою „спонтанними”. Підтверджують це численні висновки, що громадянське суспільство не можна встановити, що воно виростає саме по собі (А. Арінін) [3]. Сукупність таких „спонтанних” правил складає „спонтанний порядок” (термін Ф. Хайека [4], який він вживає не в зовсім звичному для нас розумінні – для нього „порядок” це не відсутність хаосу, як звично ми розуміємо це слово; „порядок” ближче до термінів „система”, „рівновага”, „структура”). Спонтанний порядок формується тому й тоді, коли люди „дотримуються певних правил у реагуванні на безпосереднє оточення” [4, с. 70]. Правила спільні для людей, які їх дотримуються, але ніхто, в тому числі й люди, що їм підкорюються, ці правила цілеспрямовано не створювали, „вони є неспроектованими наслідками людських дій” [5, с. 87].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Поняття „громадянськості” і теорія громадянського суспільства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок