Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Ідеологічна війна зі світоглядними системами і політика здорового глузду

Ідеологічна війна зі світоглядними системами і політика здорового глузду

Назва:
Ідеологічна війна зі світоглядними системами і політика здорового глузду
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,57 KB
Завантажень:
33
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
«Завдяки» гіркому досвіду бурхливого ХХ століття маємо ідейно-теоретичну картину трагедії, що розтяглася в часі і просторі. Відповідно до неї розроблено категоріально-понятійний апарат спеціальної гуманітарної дисципліни, користуючись яким, можна аналізувати історичні події.

Розглянемо зміст поняття «публічна латентність».

Непоєднувані, на перший погляд, поняття-антоніми публічності (відкритості) і латентності (прихованості, утаємниченості) в одному словосполученні «публічна латентність» характеризують суспільне явище, яке виникло у прадавні часи і впродовж історії людства розвивалося як метод керування суспільствами. Публічна латентність — прихованість, іншоназивання, інакомовлення, незрозуміле для непосвячених. Ідеться про привнесення у відкриту політику потаємних методів діяльності й непомітне маніпулювання людьми у глобальному просторі. Латентна робота триває у сфері політики і ведеться провокаційними методами з метою спрямування її в річище філософії зла — протиставляння інтересів різних суб'єктів геополітики, приведення у стан конфронтації країн, конфесій, культур, цивілізацій. Публічна латентність застосовується до розумової, духовної, виробничої, культурної та інших сфер життя народів світу з метою дезорієнтації й керування суспільною думкою світової спільноти. Обдурювання — головна форма «співпраці» з цивілізацією левітсько-фарисейської духовно-політичної традиції від її першопочатків до сьогодення.

Так у світі складалося впродовж тривалого часу і, вважаємо, згадане є результатом діяльності криміналізова-ного нині відгалуження колишньої інтелектуальної верхівки, яке (відгалуження) дотепер користується успадкованими (і новонабутими) знаннями з людино-, народо-, державознавства, так само як і з людино-, народо- і державотворення. Очевидно, володіючи найглибшими секретами народознавства, на якомусь відтинку історії задля збереження керівництва численними індоєвропейцями, ця верхівка вдалася до зазначених методів і форм керування справами всього людства.

У такому разі стає зрозуміло, чому і як складалися ці форми та методи й загалом формувалася методологія латентної (публічно-латентної) діяльності, освячена культом таємниці як гарантією уведення в оману непосвячених. Зрозуміло також, що домінанта цієї діяльності — перемога за будь-яку ціну, долаючи який завгодно великий простір і який завгодно за тривалістю час. Хоч би і з залученням наступних поколінь. А в такому разі, у зв'язку з масштабністю завдань, найкоротший шлях до перемог над світовими суспільствами — опанування їхньою свідомістю через нав'язування спотвореного світогляду, керуючись яким вони й діятимуть як власними переконаннями. Тобто, причина соціального замовлення на спотворювання реальної картини світу в людських головах — це справа верхівки, переродженого злого розуму світових латентних структур. Їхній наступний крок — закріпити світоглядну неадекватність конкретної історичної дійсності всіма формами влади — законодавчою, виконавчою, судовою.

Упродовж тисяч років, починаючи од грабіжників, бандитів «хабіру»*, утворювалася багаторівнева конспіративна система з численними ступенями посвячення, у якій, ймовірно, таємне знання відкривалося й відкривається обмеженому колу осіб. Може бути, що й світовий уряд, до складу якого уводять навіть відомих осіб, олігархів, очільників держав, політиків — поширювана легенда, покликана на щонайвищому рівні дезорієнтувати вчену, громадську думку, а таємниця управління світовими справами в дійсності — за сімома замками.

І як версія: світ керований віддавна, а може, одвічно, але помітити його в такій якості вдалося не так вже й давно, з осмисленням досвіду ХХ століття, коли організатори його трагедій не спроможні були, або й не вважали за потрібне, приховати, чиїх рук ця справа. ЧИЇХ?

Відповідь готова, а точніше, підготовлена, і вже на вустах. Але не поспішаймо з висновками: на це — як підставу для чергового звинувачення в «антисемітизмі» — й розраховує владний світовий кримінал. У Стародавній Юдеї священики та жерці-левіти проводили свою політику, а свої провини та гріхи в очах світового співтовариства перекладали на створений з цією головною метою спеціальний народ. Невипадковий у Біблії/Торі міф на тему очищення юдеїв від скверни шляхом перекладання всіх їхніх провин та гріхів на козла, якого виганяли в пустелю*. Образ «козла відпущення» автори Другого Закону (Другозаконня) фактично адресували самому юдейському народові, перекладаючи свою вину на нього й вимушуючи розплачуватися за чужі злодіяння і — на довершення гримаси — звинувачуючи людство в «антисемітизмі».

Мусимо наголосити, що створюваний отаким чином народ авжеж був не семітським, хоч і мав обов'язково семітські елементи: жиди-юдеї-євреї в основі не семіти, а індоєвропейці з походження, але, на відміну від інших, дістали вигорнуту навиворіт (за принципом «навпаки») духовну культуру — продукт діяльності левитсько-фарисейської політики жрецько-священницької верхівки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Ідеологічна війна зі світоглядними системами і політика здорового глузду

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок