Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Еволюція наукових поглядів стосовно поняття «державна безпека»

Еволюція наукових поглядів стосовно поняття «державна безпека»

Назва:
Еволюція наукових поглядів стосовно поняття «державна безпека»
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,49 KB
Завантажень:
67
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
В. Г. Пилипчук

Дослідження теорії забезпечення державної безпеки та відповідного понятійного апарату — дуже важливий напрям наукової діяльності з погляду становлення і подальшого розвитку загальнодержавної системи забезпечення національної і державної безпеки, відповідних державних органів.

Як свідчить історіографічний аналіз, один із ключових напрямів дослідження — визначення поняття «державна безпека». За радянських часів дослідження були значною мірою заідеологізовані, тому розглянемо насамперед їх сутність та динаміку розвитку (не враховуючи політичного аспекту. — Авт.). За результатами аналізу наукових видань того часу [1], на наш погляд, можна виокремити такі основні підходи до визначення поняття «державна безпека»:

• в основу визначення покладено «стан» (захищеності. — Авт.). Так, Л. Григорян зазначає, що державна безпека — це стан непорушності основ суспільного і державного ладу. На думку Ю. Булигіна, державна безпека — такий стан держави, за якого забезпечено стійкість його суспільно-політичного ладу;

• в основу покладено поєднання понять «стан» і «здатність». Так, автори Контррозвідувального словника (1972 р.) вважали, що державна безпека — це стан надійності й непорушності суспільного і державного ладу в умовах внутрішніх (у перехідний період) і зовнішніх ворожих сил, здатність держави протистояти підривній діяльності;

• визначення державної безпеки як системи суспільних відносин. Зокрема, М.Карпушин зазначав, що державна безпека є регулятором взаємодії сил її охорони і забезпечення, джерел загроз і середовища. П.Коршиков зробив висновок, що державна безпека — певний стан системи протиборства держави і супротивника, що визначається порівняно високим ступенем локалізації дій супротивника та інших джерел небезпеки. Ю. Долгополов зазначив, що державна безпека — це система суспільних відносин, що регулюються соціальними нормами і забезпечують непорушність державного і суспільного ладу країни, її військового потенціалу й суверенітету.

Для узагальнення викладеного розглянемо етимологію слова «безпека». Так, згідно зі словниками В. Даля і С. Ожегова, безпека — це стан, за якого немає загрози кому- чи чому-небудь або «відсутність небезпеки, збереження, надійність». Цікаве трактування цього слова в іспанській мові: безпека — такий стан речей, який робить їх міцними, визначеними, постійними, впевненими, стійкими, надійними, вільними від усякого ризику й небезпеки [2].

Нині більшість авторів (зокрема, С. Пирожков, О. Бєлов, С. Селіванов, М. Косолапов, Г. Мурашин, Є. Кравец, С. Гордієнко, В. Картавцев та ін.) визначають безпеку як певну характеристику стану системи та її основних складових. З огляду на це заслуговують на увагу висновки С.Гордієнка про те, що сучасне трактування безпеки як стану захищеності конкретного соціального об’єкта (особи, суспільства, держави) позитивно сприймається у політичних і наукових колах [3, 115]. Саме такий підхід у 2001 — 2004 роках взято за основу при визначенні терміна «державна безпека» у різних виданнях науково-практичного коментаря до Кримінального кодексу України. Так, у коментарі за редакцією М.Потебенька і В.Гончаренка зазначено, що державна безпека України — стан захищеності корінних підвалин суспільства, державних інститутів, необхідних для виконання державою своїх функцій з управління загальнозначущими справами суспільства [4]. У виданні за редакцією С. Яценка вказано, що державна безпека України — стан захищеності державної влади, суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності, спокою людей (народу), громадської злагоди, довкілля, національної і релігійної рівності [5]. На відміну від викладеного у першому виданні, в основу останнього варіанта визначення покладено саме стан захищеності, тобто застосовано інший підхід.

У подальшому термін було доопрацьовано у коментарі до Кримінального кодексу за редакцією М. Мельника й М. Хавронюка, де дано таке визначення: державна безпека — це захищеність державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу, державної таємниці, правопорядку, державного кордону, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, а також від терористичних та інших особливо небезпечних зазіхань з боку злочинних організацій, груп чи осіб [6].

Наведені вище визначення підготовлено у контексті коментарів до Кримінального кодексу України (правозастосовна діяльність). З цього погляду найвдаліший, на наш погляд, останній варіант цього визначення. Водночас він певною мірою дискусійний. Зокрема, враховуючи, що територія держави має чітко визначені кордони, термін «захищеність територіальної цілісності» поглинає термін «захищеність державного кордону».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Еволюція наукових поглядів стосовно поняття «державна безпека»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок