Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Політичне лідерство і PR-діяльність

Політичне лідерство і PR-діяльність

Назва:
Політичне лідерство і PR-діяльність
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,09 KB
Завантажень:
240
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Одним з ключових напрямів політичного розвитку є фактор лідерства та технології його формування. Незважаючи на прихильність до тієї чи іншої політичної доктрини або політичної платформи, громадськість не в останню, якщо не в першу чергу, звертає увагу на особистість політика чи лідера політичного об’єднання.

Варто замислитися над питаннями: що спонукає громадськість брати участь у політичному житті країни, зокрема, у виборах? Які психологічні фактори впливають на формування у людей образу політичного лідера? Якою є структура цього образу? Яка з його складових найбільш важлива і потребує особливої уваги при конструюванні іміджу політичного лідера?

На нашу думку, однією з проблем сучасних досліджень є те, що автори не створюють узагальнених концепцій, а обмежуються змалюванням лідерства або з точки зору окремих дисциплін, або розглядають його у політичному контексті певної країни чи регіону. Окрім того, практика політичного розвитку пострадянського періоду переконує, що в наших умовах практична діяльність політичних лідерів аж ніяк не відповідає теорії політичного лідерства. Отже, пошуки ефективних форм і методів управління суспільством можуть дати позитивний результат лише тоді, коли самі лідери та їх політтехнологи будуть достатньо поінформованими в теоретико-методологічному плані, а також здатними відібрати все найбільш раціональне і придатне для власного функціонування.

Від того, які соціальні групи та їх лідери беруть участь у політичному процесі, як розподіляються політичні сили в ньому, які особливості політичної еліти, залежать процеси розвитку суспільства. Влада і політика реалізуються винятково через інтереси різних соціальних груп, очолюваних лідерами. Лідер може бути визначений як суб’єкт влади у всіх видах соціальної взаємодії, він ніби уособлює певні групові орієнтації і напрями, персоніфікуючи політичні процеси.

Політичне лідерство — це політичне явище, яке включає в себе відбір, висування, легітимацію і діяльність особистостей за допомогою певних PR-технологій, які є найпотужнішим комунікаційним каналом зв’язку між лідером і громадськістю. Використання PR-технологій як важливої складової виборчого процесу в Україні набуває дедалі більшого значення. При побудові образу політичного лідера технологічно важливо враховувати фактори, які можуть мати місце, зокрема:

1) псевдовідповідальність: від політичних лідерів вимагається прийняття відповідальних рішень в умовах невизначеності. Тому політик іноді несвідомо використовує прийом оберненого делегування відповідальності тим, хто призначив або обрав його на відповідну посаду. І до сьогодні однією з невирішених проблем політичного життя України лишається відповідальність депутатів перед виборцями;

2) некомпетентність: компетентність політичного лідера – це акумульований і усвідомлений досвід. Її необхідно доводити на раціональному рівні, на рівні свідомості як кандидата, так і виборців. Політичний лідер мусить відповідати „громадській думці” (державно-правовій фікції – за визначенням Ю. Хабермаса). Серед політиків і, значною мірою, в експертному середовищі популярною є думка, що головним чинником, який суттєво вплинув на вибір громадян на парламентських виборах 2006 року, була наявність у партій і блоків яскравих лідерів. Та деякі соціологічні дослідження свідчать, що це не завжди так.

Звернімося до результатів соціологічного опитування громадян, проведеного Центром ім. О. Разумкова напередодні виборів – 2006 [3]. На запитання „Від чого залежатиме Ваш вибір під час парламентських виборів?” відносна більшість (22,1 %) опитаних визначальним чинником назвали відповідність ідеології партії (блоку) їх власним поглядам. Для 20,1 % важливим є позитивне ставлення до попередньої діяльності партії (партій - членів блоку). І лише на третьому місці симпатія до лідера партії (блоку) – 15,8 %. Розбіжності незначні, але все ж вони є. Тобто, вибір громадян більш раціональний, ніж уявлялося останнім часом. Це підтверджується й тим, що такий мотив, як приваблива політична реклама партії (блоку), котра апелює скоріше до почуттів та емоцій, посів у ієрархії мотивів останнє місце (0,6 %), поступившись таким чинникам, як привабливість виборчої програми, наявність у виборчому списку авторитетних осіб.

Слід також зазначити, що чинник симпатії до лідера є важливішим для громадян, які на президентських виборах голосували за В. Ющенка (19,9 % проти 13,5% тих, хто голосував за В. Януковича); особливо значимим – для тих, хто 2002 року голосував за БЮТ (26,1 %) та за „Нашу Україну” (20,9 %), при цьому на другому місці в обох випадках – позитивне ставлення до попередньої діяльності партії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Політичне лідерство і PR-діяльність

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок